Методика наддовгострокового прогнозування змін стану сонячної активності з використанням моделі множинної лінійної регресії
Ключові слова:
сонячна активність, числа Вольфа, моделювання, прогнозування, множинна лінійна регрессія
Анотація
Розглянута методика наддовгострокового прогнозування мінливості середньорічних чисел Вольфа з використанням моделі множинної лінійної регресії. Ідентифіковані параметри таких моделей, оцінена ширина інтервалів, у межах якої з вірогідністю 0,99 знаходяться достеменні значення процесу, що вивчається. Розроблені прогнози сонячної активності до 2050 р.
Завантаження
##plugins.generic.usageStats.noStats##
Опубліковано
2014-03-28
Як цитувати
Холопцев, О. В., & Нікіфорова, М. П. (2014). Методика наддовгострокового прогнозування змін стану сонячної активності з використанням моделі множинної лінійної регресії. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Екологія», (944), 13-20. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/750
Розділ
Нові напрями, інноваційні дослідження
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).