Ландшафтне підгрунтя перспектив розвитку регіональної і локальної екологічної мережі Харківської області
Ключові слова:
ландшафт, екологічна мережа, природно-заповідний фонд, ландшафтне планування, екологічний коридор
Анотація
На основі аналізу статистичних і картографічних матеріалів з історії формування природно-заповідного фонду Харківської області, визначено основні тенденції та перспективи розвитку регіональної екологічної мережі області. Запропоновано виділяти екологічні коридори міждержавного, національного, регіонального та локального рівнів. Обґрунтовано доцільність виділення екологічних коридорів локального рівня на ландшафтній основі. На прикладі Чугуївського району Харківської області розроблено принцип удосконалення екологічної мережі адміністративного району.
Завантаження
##plugins.generic.usageStats.noStats##
Опубліковано
2014-02-03
Як цитувати
Максименко, Н. В., & Квартенко, Р. О. (2014). Ландшафтне підгрунтя перспектив розвитку регіональної і локальної екологічної мережі Харківської області. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Екологія», (1070), 63-73. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/745
Розділ
Статті
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
