СТАРОБЕРДЯНСЬКИЙ ЛІС ЯК ЛІСОКУЛЬТУРНИЙ ПАРАДИНАМІЧНИЙ ЛАНДШАФТ
Ключові слова:
лісокультурний ландшафт, контрастність, парадинамічні зв’язки, парадинамічна ландшафтна система, Старобердянський ліс
Анотація
На основі виявлення та аналізу існуючих зв’язків між генетично різнорідними ландшафтними утвореннями зроблена спроба виокремити парадинамічний ландшафт. Визначені взаємозв’язки штучного Старобердянського лісу з прилеглими до нього ландшафтами річкового русла, діючим сільськогосподарським полем, покинутим сільськогосподарським полем (перелогом), населеними пунктами та насипом асфальтованого шосе. Зроблений висновок про наявність між контрастними ландшафтами тісних двосторонніх зв’язків, що дає право стверджувати про об’єктивне функціонування парадинамічного ландшафтного комплексу Старобердянського лісу.
Завантаження
##plugins.generic.usageStats.noStats##
Як цитувати
ВОРОВКА, В. П., & ГРИШКО, С. В. (1). СТАРОБЕРДЯНСЬКИЙ ЛІС ЯК ЛІСОКУЛЬТУРНИЙ ПАРАДИНАМІЧНИЙ ЛАНДШАФТ. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Екологія», (1147), 84-90. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/3925
Розділ
Екологічні дослідження геосистем
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
