МОЖЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ГЕОІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ДЛЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ЗОНУВАННЯ ОБ’ЄКТІВ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ (НА ПРИКЛАДІ НПП «ГОМІЛЬШАНСЬКІ ЛІСИ»)
Ключові слова:
функціональне зонування, об’єкти природно заповідного фонду, геоінформаційні системи
Анотація
В рамках проведеного дослідження запропонований підхід до формування банку даних необхідного для функціонального зонування об’єктів природно-заповідного фонду. Реалізація даного підходу представлена на прикладі корегування існуючого зонування національного природного парку «Гомільшанські ліси» з урахуванням рівня антропогенного навантаження.
Завантаження
##plugins.generic.usageStats.noStats##
Як цитувати
ВОЛКОВ, А. І., & ПОПИК, О. В. (1). МОЖЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ГЕОІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ДЛЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ЗОНУВАННЯ ОБ’ЄКТІВ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ (НА ПРИКЛАДІ НПП «ГОМІЛЬШАНСЬКІ ЛІСИ»). Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Екологія», (1147), 33-40. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/3918
Розділ
Нові напрями, інноваційні дослідження
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).