Оцінка впливу викидів Сєвєродонецької ТЕЦ на здоров’я міського населення

  • І. В. Кравченко Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, проспект Центральний, 59а, м. Сєвєродонецьк, 93406, Україна https://orcid.org/0000-0002-8531-0512
  • О. В. Суворін Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, проспект Центральний, 59а, м. Сєвєродонецьк, 93406, Україна https://orcid.org/0000-0001-9251-5017
Ключові слова: Сєвєродонецьк, ТЕЦ, викиди, розсіювання, концентрація, загроза здоров'ю

Анотація

Мета. Визначити внесок викидів державного підприємства «Сєвєродонецька ТЕЦ» у рівень забруднення повітряного басейну міста Сєвєродонецьк та в ризики загрози здоров'ю населення.

Методи. Моделювання поширення забруднюючих домішок з одиночного точкового джерела і оцінка хронічних канцерогенних та токсичних ризиків проводилась за допомогою автоматизованої системи розрахунку розсіювання викидів в атмосфері ЕОЛ-2000 [h] з утилітою «Показник ризику». Для оцінки рівнів ризиків професійних контингентів «працівник на вулиці», «працівник в приміщенні» і «будівельник» використовували Risk Calculator (ЕРА US). Сезонна роза вітрів визначена на базі сервісу глобального моніторингу навколишнього середовища і безпеки Copernicus Climate Сhange Service (European Commission).

Результати. За прийнятим сценарієм моделювання (стабільна робота установки, сезонна роза вітрів) внесок викидів ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ» у рівень забруднення атмосферного повітря міста Сєвєродонецьк вкрай малий, оскільки вміст всіх компонентів менший за нормовані значення, але діяльність установки привносить у міське повітря токсичні сполуки марганцю, ванадію, ртуті, а також ксилол і фторид водню, які поєднуються з фоновими речовинами у групи сумації. За результатами моделювання санітарно-захисна зона Сєвєродонецької ТЕЦ не вимагає уточнення або корегування.

Онкогенні властивості в складі викидів проявляють хром (VI) та нікель з односпрямованим впливом на легені і носову порожнину. Індивідуальний канцерогенний ризик 6.01´10-6, створюваний газовими викидами установки, є прийнятним. Прояв хронічних токсичних ефектів від викидів Сєвєродонецької ТЕЦ малоймовірний, на що вказують мінімальні (цільові) рівні неканцерогенних ризиків.

Висновки. Викиди від планової діяльності ТЕЦ в холодний період року не перевищують допустимі концентраційні межі (ГДКмр), а ризики загрози здоров'ю населення прилеглих житлових районів і працівників підприємств є мінімальними. У той же час, якість атмосферного повітря в м. Сєвєродонецьк не є задовільною і потребує заходів по зниженню ризиків. Для цього необхідно виявити всі джерела забруднення атмосферного повітря з максимальним внеском у ризики загрози здоров'ю міського населення.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографії авторів

І. В. Кравченко , Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, проспект Центральний, 59а, м. Сєвєродонецьк, 93406, Україна

кандидат технічних наук, доцент, доцент кафедри хімічної інженерії та екології 

О. В. Суворін , Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, проспект Центральний, 59а, м. Сєвєродонецьк, 93406, Україна

доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри хімічної інженерії та екології

Посилання

Vollset, S.E., Goren, E., Yuan, C.-W., Cao, J., Smith, A.E.…Murray Ch. J.L. (2020). Fertility, mortality, migration, and population scenarios for 195 countries and territories from 2017 to 2100: a forecasting analysis for the Global Burden of Disease Study. The Lancet, 396(10258), 1285–1306. http://doi.org/10.1016/s0140-6736(20)30677-2

Institute for Health Metrics and Evaluation (IHME). [Ukraine] profile. Seattle, WA: IHME, University of Washington, 2018. Retrieved from http://www.healthdata.org/ukraine?language=134

Vos, T., Lim, S.S., Abbafati, C., Abbas, K.M., Abbasi, M. & al. (2020). Global burden of 369 diseases and injuries in 204 countries and territories, 1990–2019: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2019. The Lancet, 396(10258), 1204–1222. http://doi.org/10.1016/s0140-6736(20)30925-9

Peters, R., Ee, N., Peters, J., Booth, A., Mudway, I. & Anstey, KJ. (2019). Air Pollution and Dementia: A Systematic Review. J Alzheimers Dis, 70(s1), 145-163. http://doi.org/10.3233/JAD-180631

Nekos, A. N., Muromtseva, Yu. I. (2021). Estimation of the Air Emissions of Pollutants Influence on Primary Morbidity Indicator of the Population : Case in Kharkiv Region – Ukraine. Visnyk of V. N. Karazin Kharkiv National University Series "Еcology", (24), 57-65. http://doi.org/10.26565/1992-4259-2021-24-05

Таrаsоvа V. V. (2013). The impact of air pollution on public health. Аgrosvit, 16, 24-28. Retrieved from http://www.agrosvit.info/pdf/16_2013/6.pdf (In Ukrainian)

Volosovets, О.P., Kryvopustov, S.P., Kriuchko, Т.О., Honchar, М.О., Abaturov, О.Ie….Lukovnikova E. A. (2018). Influence of ecologically unfavorable environment on the incidence and prevalence of diseases of the circulatory system in children of Ukraine. Health of Society, 7(5), 229-236. http://doi.org/10.22141/2306-2436.7.5.2018.158608 (In Ukrainian)

COGEN Europe. Cogeneration 2050: the Role of Cogeneration in a European Decarbonised Energy System. Brussels: COGEN Europe (2011). Retrieved from http://www.buildup.eu/en/node/35071

Moon, J. (2020). Cogeneration plant and environmental allergic diseases: is it really an eco-friendly energy source? Ann Occup Environ Med., 32(1):e38. http://doi.org/10.35371/aoem.2020.32.e38

Agostino Di Ciaula. (2012). Emergency visits and hospital admissions in aged people living close to a gas-fired power plant. European Journal of Internal Medicine, 23(2), e53-e58. http://doi.org/10.1016/j.ejim.2011.09.013.

Marcinkowski, A. & Kopania, J. (2021). Environmental Performance of Noise Reduction System in Cogeneration Plants—A Life Cycle Assessment Study. Energies, 14, 1324. http://doi.org/10.3390/en14051324

The European Green Deal. Retrieved from http://ec.europa.eu/info/strategy/priorities-2019-2024/european-green-deal_en

Climate Data Store. Retrieved from http://cds.climate.copernicus.eu/toolbox-editor/64739/52_wind_rose

Borshchun, Yu. & Kravchenko, І. (2020). Retrospective study of wind roses in Severodonetsk. Pro-ceedings of the All-Ukrainian Scientific-Practical. Conf. with International Participation: Future sci-entist-2020, Severodonetsk, 2020, Dec. 4, Volodymyr Dahl East-Ukrainian national university (рр.50-52). Retrieved from http://dspace.snu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/3734 (In Ukrainian)

Ecological passport of the region. Luhansk region. (2020). Department of Communal Property, Land, Property Relations, Ecology and Natural Resources. Retrieved from http://www.eco-lugansk.gov.ua/images/docs/ekopasport/Ekopasport_2019.pdf

Kravchenko, І.V. (2021). Analysis of the current state of the air and assessment of inhalation non-carcinogenic risk to the health of the population of the Severodonetsk-Lysychansk agglomeration. En-vironmental sciences, 2(35), 7-14. http://doi.org/10.32846/2306-9716/2021.eco.2-35.1 (In Ukrainian)

Kravchenko, I. (2021). Assessment health carcinogenic risk of the population of the Severodonetsk-Lysychansk agglomeration. Proceedings of the International Scientific Conference: The current stage of development of scientific and technological progress, Karlsruhe, Germany, 2021, Feb. 9, No 15 (pp.41-44). http://doi.org/10.30890/2709-1783.2021-15

Kravchenko, I. (2021). Assessment of the risk of immediate toxic effects in the population of the Severodonetsk-Lysychansk agglomeration. Proceedings of the XII International Scientific and Practi-cal Conference: Current issues, achievements and prospects of Science and education, Athens, Greece, 2021, May 3-5 (pp. 13-14). Retrieved from http://eu-conf.com/wp-content/uploads/2021/05/XII-Conference-Current-issues-achievements-and-prospects-of-Science-and-education.pdf (In Ukrainian)

RAIS Chemical Risk Calculator. The Risk Assessment Information System. Retrieved from http://rais.ornl.gov/cgi-bin/prg/RISK_search

Опубліковано
2021-11-12
Як цитувати
Кравченко , І. В., & Суворін , О. В. (2021). Оцінка впливу викидів Сєвєродонецької ТЕЦ на здоров’я міського населення. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Екологія», (25), 81-91. https://doi.org/10.26565/1992-4259-2021-25-07