Епізоотична ситуація щодо вароозу медоносних бджіл (Apis Mellifera) окремих районів Чернівецької області
Анотація
Мета. Охарактеризувати епізоотичну ситуацію щодо вароозу медоносних бджіл (Apis mellifera Linnaeus, 1758) на території чотирьох районів Чернівецької області.
Методи. Матеріал зібрано згідно чинних «Правил відбору зразків патологічного матеріалу, крові, кормів, води та пересилання їх для лабораторного дослідження». Інвазованість бджолиних колоній, ступінь екстенсивності вароозної інвазії імаго (ЕІ, %) та ступінь ураження розплоду визначали за загальноприйнятими методами.
Результати. Збір матеріалів проводили впродовж літнього періоду (червень–серпень) 2020 року із 203-х бджолиних колоній 80-ти приватних пасік у межах чотирьох адміністративних районів Чернівецької області. Встановлено, що інвазованість бджолиного підмору та запечатаного розплоду досліджених районів області становила 34,80±14,97 % і 38,98±9,51 % відповідно. Досліджені райони характеризувалися різним співвідношенням ступенів екстенсивності вароозної інвазії імаго. Найвищою виявилася сумарна відносна чисельність колоній, в яких для імаго притаманна відсутність кліщів або слабкий ступінь екстенсивності вароозної інвазії (від 95,3 % до 100 % обстежених колоній у досліджених районах). Близько двох відсотків обстежених колоній Хотинського та Сторожинецького районів характеризувалися середнім ступенем ураження і лише 2,35 % обстежених колоній Хотинського району мали сильний ступінь екстенсивності вароозної інвазії. За результатами аналізу розплоду виявили ураження з високим ступенем – 1,23 % у Хотинському районі та вкрай високим – 2 % у Сторожинецькому.
Висновки. Результати наших досліджень вказують на необхідність щорічного проведення контролю епізоотичної ситуації на пасіках щодо вароозу саме літньої пори року для своєчасного виявлення кліща Varroa та удосконалення методів профілактики і лікування вароозу.
Завантаження
Посилання
Nazarenko, O. S. & Yevstafieva, V. O. (2019). Varroosis distribution of honeybees in the Poltava re-gion. Bulletin of Poltava State Agrarian Academy, (2), 254–260. https://doi.org/10.31210/visnyk2019.02.34 . (in Ukrainian)
Fedoriak, M. M., Tymochko, L. I., Shkrobanets, O. O., Zhuk, A. V., Deli, O. F., Podobivskiy, S. S., Mykolaichuk V. H., Kalynychenko O. O., Leheta U. V. & Zarochentseva, O. D. (2020). Results of standardised beekeeper survey of honey bee colony losses in Ukraine for winter 2018–2019. Visnyk of V. N. Karazin Kharkiv National University series «Еcоlogy», (23), 124–138. https://doi.org/10.26565/1992-4259-2020-23-11 (in Ukrainian)
Hristov, P., Shumkova, R., Palova, N. & Neov, B. (2020). Factors Associated with Honey Bee Colony Losses: A Mini-Review. Veterinary Sciences, 7(4), 166. https://doi.org/10.3390/vetsci7040166
Larsen, A., Reynaldi, F.J. & Guzmán-Novoa, E. (2019). Fundaments of the honey bee (Apis mellifera) immune system. Review. Revista Mexicana de Ciencias Pecuarias, 10 (3), 705–728. https://doi.org/10.22319/rmcp.v10i3.4785
Doublet, V., Labarussias, M., de Miranda, J.R., Moritz, R F. & Paxton, R.J. (2015). Bees under stress: sublethal doses of a neonicotinoid pesticide and pathogens interact to elevate honey bee mortality across the life cycle. Environmental microbiology, 17(4), 969–983. https://doi.org/10.1111/1462-2920.12426
Anderson, D. L. & Trueman, J. W. H. (2000). Varroa jacobsoni (Acari: Varroidae) is more than one species. Experimental & applied acarology, 24(3), 165-189. https://doi.org/10.1023/A:1006456720416
Fanny, M., Alexis, B., Alison, M., Barbara, L., Cédric, A., Solene, B., Danka B. & Le Conte, Y. (2020). Honey bee survival mechanisms against the parasite Varroa destructor: a systematic review of pheno-typic and genomic research efforts. International journal for parasitology, 50 (6–7), 433–447. https://doi.org/10.1016/j.ijpara.2020.03.005
Nazarenko, O. O. (2020). Varroasis of honey bees (distribution, diagnosis and treatment).Candidate’s thesis. Lviv. (in Ukrainian)
Yevstafieva, V.O., Zaloznaya, L.M., Nazarenko, O.S., Melnychuk, V.V. & Sobolta, A.G. (2020). Mor-phological variation of Varroa destructor (Parasitiformes, Varroidae) in different seasons. Biosystems Diversity, 28 (1), 18–23. https://doi.org/10.15421/012003
Traynor, K. S., Mondet, F., de Miranda, J. R., Techer, M., Kowallik, V., Oddie, M.A., Chantawannakul Р. & McAfee, A. (2020). Varroa destructor: A complex parasite, crippling honey bees worldwide. Trends in Parasitology, 36 (7), 592-606. https://doi.org/10.1016/j.pt.2020.04.004
Rinderer, T. E., Harris, J. W., Hunt, G. J. & De Guzman, L. I. (2010). Breeding for resistance to Varroa destructor in North America. Apidologie, 41(3), 409–424. https://doi.org/10.1051/apido/2010015
Maslii I.G., Niemkova S.N, Stupak L.P. & Desyatnikova E.V. (2015). Monitoring of diseases of bees in Ukraine. Veterinary medicine, 237, 372–379. (in Ukrainian)
Halatyuk O. E. & Tushak S. F. (2016). Epizootological monitoring of infectious diseases of honeybees in the northwest region Ukraine. Scientific Bulletin of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, 237, 372–379. (in Ukrainian)
Yevstafieva, V. O. & Nazarenko, O. S. (2018). Biological features of the seasonal dynamics of Varroa destructor (Anderson and Trueman, 2000) in the conditions of Poltava region. Bulletin of Poltava State Agrarian Academy, (1), 122–125. https://doi.org/10.31210/visnyk2018.01.23 (in Ukrainian)
Fedoriak, M., Kulmanov, O., Zhuk, A., Shkrobanets, O., Tymchuk, K., Moskalyk, G., Olendr T., Yamelynets T. & Angelstam, P. (2021). Stakeholders’ views on sustaining honey bee health and bee-keeping: the roles of ecological and social system drivers. Landscape Ecology, 36(3), 763–783.
Rules for taking samples of pathological material, blood, feed, water and sending them for laboratory testing (1997). Retrieved from: https://mwob.com.ua/showthread.php?t=782 (in Ukrainian)
Dietemann, V., Nazzi, F., Martin, S. J., Anderson. D. L., Locke, B., Delaplane, K. S., Wauquiez, Q., Tan-nahill, C., Frey, E., Ziegelmann, B., Rosenkranz, P. & Ellis, J. D. (2013).Standard methods for Varroa research. Journal of Apicultural Research, 52(1), 1–54. https://doi.org/10.3896/IBRA.1.52.1.09
Carreck, N. L., Dietemann, V., Neumann, P. & Ellis, J. D. (2020) The COLOSS BEEBOOK: global stand-ards in honey bee research. Journal of Apicultural Research, 59 (3), 1–4. https://doi.org/10.1080/00218839.2020.1739410
Meged, O. G. & Polishchuk, V. P. (1987). Apiculture. Kiev: Higher school. (in Ukrainian)
Grobov, O.F. (1991) Ticks: parasites of bees and pests of their products. Moscow: Rosagropromizdat. (in Russian).
On approval of the Instruction on prevention and elimination of bee diseases (2001). Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0131-01#Text (in Ukrainian)
Paul, F. (2004). Diseases of bees. Moscow: Astrel (in Russian)
Van der Zee, R., Gray, A., Pisa, L., & De Rijk, T. (2015). An observational study of honey bee colony winter losses and their association with Varroa destructor, neonicotinoids and other risk factors. PloS One, 10(7), e0131611. https://dx.doi.org/10.1371%2Fjournal.pone.0131611
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
