Пластик твердих побутових відходів прибережної зони північно-західного Причорномор’я як складова морського сміття

Анотація

Мета. Оцінка масштабів утворення пластикових   відходів в прибережній зоні Північно-Західного Причорномор’я  та їх можливої ролі у формуванні морського сміття в акваторії Чорного моря.

 Методи. Методологічною основою роботи є  системний аналіз.

 Результати. Щорічні обсяги у твердих побутових відходів  у  Північно-Західному  Причорномор’ї   можуть досягати 2,5 млн т/рік, а обсяги утворення відходів пластикових матеріалів  – до 323 тис. т /рік.  Незважаючи на ресурсну цінність пластикових   відходів, натепер не існує визначеної системи поводження з ними і за цих умов вони видаляються на численні звалища (у тому числі, на несанкціоновані) твердих побутових відходів.  Значна частина пластику (до 80%) із неорганізованих  звалищ  та інших берегових джерел забруднення   виноситься повітряними і водними потоками в акваторію північно-західної  частини  Чорного моря. Визначено, що 83% морського сміття, виявленого в Чорному морі, становить пластик.  В свою чергу, наявність морського сміття обумовлено недосконалістю системи поводження з твердими побутовими відходами.  Домінуючим способом поводження з ними залишається їх вивезення і захоронення на сміттєзвалищах. Станом на 2019 рік в Одеській області   налічувалося 528 звалищ, в Миколаївській області – 267, в Херсонській – 54. Майже 17% звалищ в Одеській області і 26% в Миколаївській області не відповідають  нормам екологічної небезпеки. Значна частина пластикових відходів, насамперед,  із несанкціонованих звалищ твердих побутових відходів,  повітряними потоками виноситься  в річкову мережу, а у випадку близькості їх до прибережної  смуги – безпосередньо в акваторію Чорного моря. Пластикові відходи виносяться з водозборів великих річок (Дунаю, Дністра, Південного Бугу і Дніпра), а також водозборів численних середніх і малих річок. Практично вся берегова смуга Північно-Західного Причорномор’я   активно використовується в рекреаційних цілях і, отже,  є джерелом  формування пляжного сміття. Крім того, береговими джерелами надходження сміття можуть бути населені пукти, морегосподарські  комплекси та сільськогосподарські угіддя, що розташовані вздовж прибережної смуги.  Незначна частка  пластикових відходів утворюється  в межах морської  акваторії  (за рахунок судноплавства, рибальства тощо).

 Висновки. Основною  складовою   морського сміття є пластик, оскільки на нього припадає 83% морського сміття, виявленого в Чорному морі. Макропластик може піддаватися тривалому переміщенню  морськими течіями, вітрами, хвилями та становити пряму загрозу морській  екосистемі. Напрями переміщення морського сміття  залежать  від генеральної  циркуляції  у поверхневому шарі Чорного моря. Процеси  біодеградації макропластика  утруднені в  умовах  морського середовища, а тому його трансформація обмежується процесами  деструкції  і диспергуванням до мікро- і наночастинок. Ураховуючи  екологічну небезпеку мікропластику доцільно  створити систему спостережень за його вмістом в морському середовищі. Для поліпшення екологічної ситуації в прибережній зоні Північно-Західного Причорномор’я необхідно істотно збільшити обсяги пластикових відходів, що утилізуються, а також ліквідувати чисельні звалища твердих побутових відходів, які не відповідають вимогам екологічної безпеці.