Особливості забруднення деякими стійкими органічними полютантами морського середовища північно-західної частини Чорного моря
Анотація
Мета. Оцінка забруднення морського середовища північно-західної частини Чорного моря деякими стійкими органічними полютантами (СОП), зокрема, поліхлорованими біфенілами (ПХБ) та гексахлорбензолом (ГХБ).
Методи. Вміст ПХБ і ГХБ визначався на газовому хроматографі Agilent 7890B з капілярною колонкою і детектором електронного захвату за допомогою методик Агентства захисту навколишнього середовища СШA (EPA-3545A, 3630C, 8081, 8082A, 8275A). Екологічний стан морського середовища визначався за допомогою розроблених в УкрНЦЕМ «Екологічних стандартів якості морського середовища», які дозволяють оцінити стан якості складових морського середовища (морської води, донних відкладів та біоти).
Результати. Методику екологічних стандартів адаптовано для оцінки забруднення морського середовища СОП. Визначено екологічний стан морської води та донних відкладів північно-західної частини Чорного моря за встановленими величинами гранично-допустимих концентрацій (ГДК) та екологічних нормативів (ЕН). Оцінено екологічний стан морської біоти за забрудненням ГХБ згідно до встановленого екологічного нормативу, для оцінки екологічного стану гідробіонтів на предмет забруднення ПХБ використано європейський аналог ГДК (MAC-EQS) для морських організмів промислового призначення (але варто зазначити, що оцінку проведено лише для недіоксиноподібних ПХБ). Виявлено необхідність затвердження в Україні на законодавчому рівні нормативів вмісту ПХБ у морських організмах, зокрема, – промислового значення. Для повної оцінки екологічного стану та особливостей забруднення СОП морського середовища північно-західної частини Чорного моря необхідно запровадити комплексну систему моніторингу, яка б дозволяла проводити аналіз забруднення морського середовища всіма СОП, передбаченими вимогами Стокгольмської конвенції.
Висновки. Екологічний стан морської води північно-західної частини Чорного моря за забрудненням СОП у більшості випадків відповідає категорії «дуже добрий». Стан морської біоти у більшості випадків відповідає класам якості «добрий» та «дуже добрий», проте в Україні не встановлено чітких нормативів, які б регулювали вміст ПХБ у морській біоті, зокрема – у тих видах морських організмів, які мають промислове значення. Екологічний стан донних відкладів в основному класифікується як «задовільний» та «поганий», що за певних природних умов може стати джерелом вторинного забруднення морської води та біоти. Для повної оцінки екологічного стану необхідно врахувати всі СОП, що може суттєво змінити результати оцінки стану якості морського середовища північно-західної частини Чорного моря.
Завантаження
Посилання
Yanin, E.P. (1997). Polychlorinated biphenyls in the environment (ecological and hygienic aspects). M.: Publ. «Dialog-MНU». (In Russian).
Vijaya Bhaskar Reddy, A. & Moniruzzaman, M. (2019). Polychlorinated biphenyls (PCBs) in the environ-ment: Recent updates on sampling, pretreatment, cleanup technologies and their analysis. Chemical Engi-neering Journal, 358, 15 February, 118-120. https://doi.org/10.1016/j.cej.2018.09.205
Rovinsky, F.Ya., Afansiev, M.I., Vulykh, N.K. & Zgaruzina, A.N. (1987). Background content of organo-chlorine pesticides, polychlorinated biphenyls and polycyclic aromatic hydrocarbons in natural environments (according to world data). Monitoring of background pollution of natural environments, 4. Leningrad: Gidrometeoizdat, 51-81 (In Russian).
Gerlach, S.A. (1985). Pollution of the seas. Diagnosis and therapy. L.: Gidrometeoizdat. (In Russian).
Ivanova, E.A., Sokolova, N.R., Maryev, V.A. & Nikiforov, M.P. (2020). On the disposal of PCBs as part of the implementation of the Stockholm Convention on POPs in the Russian Federation. Bulletin of UNIDO in Russia. (15). Retrieved May, 17, 2020 from http://www.unido-russia.ru/archive/ (In Russian).
Denisenko, І.Yu. (2020). Persistent organic pollutants: problems and prospects of the future. Retrieved May, 17, 2020 from http://eztuir.ztu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/308/1/69.pdf (In Russian).
Mykhailenko, V.I., Safranov, T.A. & Shanina, T.P. (2018). An analysis of the situation of persistent organic pollutants in Ukraine (by the example of Odessa). Visnyk of V.N. Karazin Kharkiv National University Series «Еcоlogy», (18), 90-96. https://doi.org/10.26565/1992-4259-2018-18-09 (In Ukraine).
Mykhailenko, V.I., Shanina, T.P. & Safranov, T.A. (2018). Main sources of unintentional production of Persistent Organic Pollutants (the case of Odesa). Ukraine Hydrometeorology Journal, (21), 110-119. Re-trieved from http://uhmj.odeku.edu.ua/uk/osnovni-dzherela-nenavmisnogo-utvorennya-stijkih-organichnih-zabrudnyuyuchih-rechovin-na-prikladi-mista-odesa/ (In Ukraine).
Toxins in Foods. (2013). Retrieved from: http://goo.gl/d3QjCb/ (accessed 17 May 2020). (In Russian).
Commission Regulation (EU) No. 1259/2011 amending Regulation (EC) No. 1881/2006 as regards maximum levels for dioxins, dioxin-like PCBs and non dioxin-like PCBs in foodstuffs. (2011). Official Jour-nal of the European Union, 18-23. Retrieved from http://extwprlegs1.fao.org/docs/pdf/eur108087.pdf
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
