Використання геодезичного обладнання та ГІС технологій для формування геопросторових даних
Ключові слова:
ГІС-технологія, геопросторові дані, геодезична зйомка
Анотація
Розглядаються питання переваг використання сучасної вимірювальної техніки та сучасніх ГІС-технологій з метою ефективного управління територіями. Представлено технологію геодезічної зйомки «Парку ветеранів» ХНАУ як картографічну основу для створення ГІС-технології ведення обліку території навчального містечка ХНАУ, а також як основу для розробки документації із землеустрою. Тривимірна модель ландшафту, яка спроектована на основі цифрових картографічних даних і матеріалів дистанційного зондування, дозволяє підвищити якість аналізу території.
Завантаження
##plugins.generic.usageStats.noStats##
Як цитувати
Балакірський, В. Б., Захаров, С. В., Литвиненко, Ю. О., & Куришко, Р. В. (1). Використання геодезичного обладнання та ГІС технологій для формування геопросторових даних. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Екологія», (1140), 9-13. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/1619
Розділ
Нові напрями, інноваційні дослідження
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).