Модель побудови поля радіаційного фону

  • O. M. Гетманець Харківська державна зооветеринарна академія
  • К. Ю. Іванова Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна
  • M. M. Пеліхатий Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна
Ключові слова: радіаційний моніторинг, рентгенівське, гама-випромінювання, регресійні моделі

Анотація

Мета. Розробка нової регресійної моделі для побудови поля радіаційного фону. Методи. Експериментальні за допомогою дозиметра МКС-25 «ТЕРРА»; регресійний аналіз. Результати. Розроблено регресійну модель побудови поля радіаційного фону на місцевості за довжиною ломаної лінії, яка послідовно з’єднує усі відсортовані за зростанням потужності дози контрольні точки вимірювань, при цьому довільну точку зони з'єднують з попередньою до найближчої до неї контрольною точкою і цю сумарну відстань вздовж ламаної підставляють до рівняння регресії. Висновки. Модель дозволяє надійно будувати карту радіаційних забруднень на всій контрольованій території на підставі результатів локальних вимірювань в певній кількості контрольних точок. Модель може знайти застосування для моніторингу інших видів забруднень.

 

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографія автора

M. M. Пеліхатий, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна

доктор фізико-математичних наук, професор

Посилання

Некос В. Ю., Юшманова І. П., Пеліхатий М. М. Розробка систем радіаційного моніторингу довкілля . Людина і довкілля. Проблеми неоекології. № 9, 2007. С. 52 – 62.

2. Некос В. Ю. , Пеліхатий М. М., Юшманова І. П. Методи і алгоритми визначення радіаційного стану довкілля . Людина і довкілля. Проблеми неоекології. № 12 (1112). 2008.. С. 90 – 98.

3. Василенко Г. И., Тараторин А. М. Восстановление изображений. М. : Радио и связь, 1986. 304 с.

4. Некос В. Е, Гетманец О. М., Пелихатый Н. М., Чуенко А. В., Дроздов А. А., Кривицкая И. А.. Алгоритмы радиационного мониторинга местности в режиме реального времени. Людина і довкілля. Проблеми неоекології. № 2 (13). 2009. С. 7 – 13.

5. Гетманець О. М., Гордієнко В. Г., Дроздов О. О., Пеліхатий М. М. Патент України на корисну модель № 50154. МКВ G01T1/167. Спосіб радіаційного моніторингу місцевості у режимі реального часу. заявл. 11.12.2009; опубл. 25.05.2010. Бюл. № 10. – 4 с.

6. Гетманец О. М. , Пелихатый Н. М., Дроздов А. А., Некос В. Е., Кучеров К. И. Радиационный мониторинг контролируемой территории в режиме реального времени. Людина і довкілля. Проблеми неоекології. 2010. № 2 (15). С. 3 – 33.

7. Гетманець О. М., Гордієнко В. Г., Дроздов О. О., Пеліхатий М. М.Патент України на корисну модель № 56883. МКВ G01T1/167. Спосіб радіаційного моніторингу реальної місцевості з реальним рельєфом. заявл. 23.07.2010; опубл. 25.01.2011. Бюл. № 2. – 6 с.

8. Гетманец О. М. , Гордиенко В. Г., Дроздов А. А., Пелихатый Н. М. Радиационный мониторинг местности в режиме реального времени при помощи волоконно-оптического дозиметра. Вісник ХНУ ім. В. Н. Каразіна. Серія: Екологія. 2011. № 944. Вип.6. С. 83 – 86.

9. Гетманец О. М. , Дроздов А. А., Дурасова Н. С., Пелихатый Н. М. Радиационный мониторинг местности (вблизи поселка Коропово в июне 2011 года). Людина і довкілля. Проблеми неоекології. 2012. № 3–4. С. 110 – 115.

10. Гетманець О. М., Гордієнко В. Г., Дроздов О. О., Пеліхатий М. М.; Патент України на корисну модель № 62252. МКВ G01T1/167. Спосіб радіаційного моніторингу реальної місцевості у режимы реального часу за допомогою волоконно-оптичного дозиметра. заявл. 18.12.2010; опубл. 25.08.2011. Бюл. № 16. 4 с.

11. Ємець В. М., Пеліхатий М. М., Гетманець О. М. Патент України на корисну модель № 84133. МКВ G01W 1/00,G08C 17/02. Система автоматичного моніторингу території. заявл. 15.04.2013; опубл. 10.10.2013. Бюл. № 19. – 5 с.

12. Гетманец О. М., Пелихатый Н. М. Разработка алгоритма построения поля радиационного фона. Вісник ХНУ ім. В. Н. Каразіна. Серія: Екологія. 2016. Вип. 14. С. 41 – 45.
Опубліковано
2017-12-29
Як цитувати
ГетманецьO. M., Іванова, К. Ю., & ПеліхатийM. M. (2017). Модель побудови поля радіаційного фону. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Екологія», (17), 99-105. https://doi.org/10.26565/1992-4259-2017-17-11