Вплив Дніпровського каскаду водосховищ на сучасний геоморфогенез прилеглих територій
Анотація
Аналіз впливу Дніпровського каскаду водосховищ на рельєф і перебіг екзогенних процесів; гідрологічні та гідрогеологічні умови території. Результати. Будівництво та експлуатація гідротехнічних споруд невідворотно провокують різкі зміни в характері перебігу екзогенних рельєфоутворювальних процесів. Наслідком чого є втрата динамічної рівноваги в межах берегових систем водосховищ і неминуча трансформація рельєфу, які часто кардинально змінюють інженерно-геоморфологічні умови регіону та умови ведення господарства. Зміни гідрологічного режиму і гідрогеологічних умов у басейні Дніпра, внаслідок зміни водообміну і рівня ґрунтових вод, сприяли розвитку абразії та активізації гравітаційних, ерозійних, суфозійних, карстових процесів; явищ підтоплення та заболочування. Залучення територій з інтенсивним проявом природних екзогенних рельєфоутворювальних процесів до сфери господарської діяльності призводить до неминучих змін навколишнього середовища, що супроводжуються техногенним посиленням природного перебігу екзогенних процесів. Прогнозування розвитку цих процесів належить до числа найважливіших завдань інженерної, антропогенної та екологічної геоморфологій.
Завантаження
Посилання
2. Гидрометеорологический режим озер и водохранилищ СССР. Каскад днепровских водохранилищ. Л.: Гидрометеоиздат, 1967. 348 с.
3. Даценко Л.М., Молодиченко В.В., Акімов В.Ю. Геоморфологічні процеси на південному узбережжі Каховського водосховища. Геолого-мінералогічний вісник. Вип. 1 (25). 2011 р. С. 89 – 92.
4. Демчишин М.Г. Звіт за темою: «Закономірності зміни інженерно-геологічних умов в зоні впливу Дніпровських водосховищ». К.: ІГН НАНУ, 1999. Кн.1 222 с.
5. Інформаційний щорічник щодо активізації небезпечних екзогенних геологічних процесів на території України за даними моніторингу ЕГП. К.: Державна служба геології та надр України, Державне науково-виробниче підприємство “Державний інформаційний геологічний фонд України”, 2016. 90 с.
6. Кондратюк С.В. Звіт за темою: «Вивчення сучасних екзогенних процесів на території Київської, Чернігівської та Житомирської областей за 2001 – 2005 рр.» К.:ГГП ПДРГП «Північгеологія», 2006. Кн.1. 154 с.
7. Межибовский А.Х. Инженерно-геологические условия Кременчугской ГЭС на реке Днепр. К.: ДНВП «Геоінформ», 1948. Кн.1. 233 с.
8. Національна доповідь про стан техногенної та природної безпеки в Україні у 2011 р. URL: http://www.mns.gov.ua/content/nasdopovid2011.html
9. Нищименко А. Я. Гидрогеологические условия и переформирование берегов водохранилищ Днепровского каскада ГЭС, 1956 – 70 гг. – К.: ДНВП «Геоінформ», 1971. – 265 с.
10. Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Київській області за 2009 рік. URL: www.menr.gov.ua/docs/activity-dopovidi/regionalni/rehionalni-dopovidi-u-2009-rotsi/kyivska%20obl_2009.doc
11. Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області за 2014 рік. Дніпропетровськ, 2015. 262.с.
12. Саніна І.В. Регіональна оцінка стану геологічного середовища басейну р. Дніпро (територія України). К.: ДНВП «Геоінформ», 1999. Кн.1. 191 с.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
