Сучасні пріоритети моніторингового дослідження придорожніх екосистем (на прикладі автошляхів Черкаської області).
Анотація
Впровадження пріоритетів екосистемної динаміки при проведенні моніторингу придорожніх ландшафтів визначає роль буфера між, переважно, сільськогосподарськими угіддями та дорожнім полотном.
Мета. За допомогою моніторингових методів дослідити сучасну екосистемну динаміку придорожніх ландшафтів.
Методи. Вимірювання рівня шуму, запиленості, радіаційного фону, фотографування рослинності та слідів присутності фауни з подальшою інтерпретацією фотознімків. Аналіз проб ґрунтів здійснено ICP-OES методом на приладі iCAP6500DUO.
Результати. Маршрутним просуванням на автомобілі проведено моніторингові дослідження спочатку від с.Сичівка (на кордоні з Вінницькою областю) на схід до м.Черкаси і в зворотному напряму до м.Умань. Всього здійснено 8 зупинок для проведення відповідних замірів і відбору проб. Інтенсивність шумового навантаження зростала навколо великих населених пунктів (Умань, Сміла, Черкаси), та на проміжних ділянках автотраси, де транспортні засоби могли розвивати високу швидкість. Визначено залежність запиленості від загальної вантажопід’ємності транспортних засобів. Радіаційний фон для усіх полігонів відповідав фоновим значенням. Хімічний аналіз проб ґрунтів безпосередньо біля траси і на відстані 25-30 м від неї визначив тісну залежність від відстані. Зроблено узагальнення різноманітних параметрів сучасного стану придорожніх екосистем. Зокрема, фіксація різної кількості видів рудеральних рослин дозволила побудувати діаграму ступеня завершеності формування придорожніх екосистем.
Висновки. Після побудови дорожнього полотна впродовж певного періоду часу вздовж нього формуються рослинні та тваринні угруповання, які згодом подають ознаки екосистемної динаміки.
Завантаження
Посилання
Vernadskyi V. (2018). About the scientific outlook; Philosophical views of a naturalist; A few words about the noosphere. In Bury A. R. (Ed.). A thousand years of Ukrainian philosophical thought: an anthology. Ministry of Education and Science of Ukraine, DDPU named after I. Franko. Drohobych, 2, 411–417. (in Ukrainian)
Sonko, S., Maksymenko, N., Vasylenko, O.,Chornomorets, V., & Koval, I. (2021). Biodiversity and land-scape diversity as indicators of sustainable development. E3S Web of Conferences. International Confer-ence on Sustainable, Circular Management and Environmental Engineering (ISCMEE 2021). 255 Odesa, Ukraine, April 16, 2021 https://doi.org/10.1051/e3sconf/202125501046
Smaliychuk, A. (2012). Theoretical and conceptual framework of the study of the geoecosystem's anthro-pogenic dynamics. Scientific notes of Ternopil National Pedagogical University named after Volodymyr Hnatyuk. Series: geography. Special issue. (2(32)). 121-125. Retrieved from https://geography.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2016/10/TNPU_2012_2_Smaliychuk.pdf (in Ukrainian)
Denisyk, G.I., & Valchuk-Orkusha, O.M. (2017). Classification and optimization of road landscapes. In-ternational Scientific and Practical Conference "WORLD SCIENCE". 2(8(24)). Retrieved from https://journals.indexcopernicus.com/api/file/viewByFileId/442959.pdf (in Ukrainian)
Sonko, S.P., & Maksimenko, N.V. (2016). «Natural» and «Anthropogenic» in Creating the Landscape. Man and Environment. Issues of Neoecology, (1-2(25), 9-13. Retrieved from https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/6308 (in Ukrainian)
Sonko, S. (2019). Man in Noosphere: Evolution and Further Development. Philosophy and Cosmology, 22,51-75. https://doi.org/10.29202/phil-cosm/22/5
Maksimtsev, S., Dudarets, S., &Yukhnovskyi, V. (2021). Accumulation of heavy metals in soil and litter of roadside plantations in Western Polissia of Ukraine. Folia Forestalia Polonica, Series A – Forestry, 63 (3), 232–242. https://doi.org/10.2478/ffp-2021-0024
Cooke, S. C., Balmford, A., Donald, P. F., Newson, S. E., & Johnston, A. (2020). Roads as a contributor to landscape-scale variation in bird communities. Nature Communications, 11(1), 1–10. https://doi,org/10.1038/s41467-020-16899-x
Ludovici, G.M., de Souza, S.O., Chierici, A., Cascone, M.G., d’Errico, F., Malizia, A. (2020). Adaptation to ionizing radiation of higher plants: From environmental radioactivity to chernobyl disaster. J. Environ. Radioact., 222, 106375. https://doi.org/10.1016/j.jenvrad.2020.106375
Nawaz, M.F., Rashid, M.H.U., Saeed-Ur-Rehman, M., Gul, S., Farooq, T.H., Sabir, M.A., Iftikhar, J., Abdelsalam, N.R., Dessoky, E.S. & Alotaibi, S.S. (2022). Effect of Dust Types on the Eco-Physiological Response of Three Tree Species Seedlings: Eucalyptus camaldulensis, Conocarpus erectus and Bombax ceiba. Atmosphere 13, 1010. https://doi.org/10.3390/atmos13071010
Rolli N.M., Hiremath P.S., Karalatti, B.I., Hotti Y.B. & Kattimani V.K. (2019). Phytoassay of Heavy Metals Pollution in Roadside Environment: Bioindicators. Int J Recent Sci Res., 10(12), 36499-36503. http://dx.doi.org/10.24327/ijrsr.2020.1012.4934
De Silva S., Ball A.S., Indrapala D.V., Reichman S.M. (2021). Review of the interactions between vehicular emitted potentially toxic elements, roadside soils, and associated biota. Chemosphere, 263, January, https://doi.org/10.1016/j.chemosphere.2020.128135
Sordello, R., Ratel, O., Flamerie De Lachapelle, F., Leger, C,. Dambry, A., &Vanpeene, S. (2020). Evidence of the impact of noise pollution on biodiversity: a systematic map. Environ Evid., 9, 20 https://doi.org/10.1186/s13750-020-00202-y
Simcock, R., Innes, J., Samarasinghe, O., Lambie, S., Peterson, P., Glen, A., & Faville, N. (2022). Road edge-effects on ecosystems: A review of international and New Zealand literature, an assessment method for New Zealand roads, and recommended actions (Waka Kotahi NZ Transport Agency research report 692).
Wildlife crossing structure handbook design and evaluation in North America. Chapter 2 - Wildlife populations and road corridor intersections. Retrieved from https://www.fhwa.dot.gov/clas/ctip/wildlife_crossing_structures/ch_2.aspx
.Parakhnenko, V. G. (2023). Geography of invasive flora in roadside landscapes of railways in the Kiro-vohrad region. PhD thezis in specialty 103 Earth Sciences. Uman National University of Horticulture, Uman. (in Ukrainian)
Kruglov, I. (2016). Basic geoecosystem (B-HES) as an integrating object of transdisciplinary geoecology. Scientific Notes Ternopil National Volodymyr Hnatyuk Pedagogical University. Series: Geography, (2 (41). Retrieved from. http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/7111 (in Ukrainian)
Regional report on the state of the natural environment in the Cherkasy region in 2021. Department of Ecology and Natural Resources of the Cherkasy Regional State Administration. Electronic resource. Re-trieved from https://docs.google.com/document/d/1Ph3-6L340rNxBGbvV9ymczAaJ7YqAoCV/edit?pli=1 (in Ukrainian)
Ogilko, S.P. (2023). Monitoring of the radiation background of the city of Uman: after 10 years. Man and Environment. Issues of Neoecology, 39, 77-86. https://doi.org/10.26565/1992-4224-2023-39-07
Kuzemko, A.A., Didukha, J.P., Onishchenko, V.A., & Schaeffer, Ya. (Eds.). (2018). National catalog of bio-topes of Ukraine. Kyiv.: FOP Klymenko Yu.Ya. (in Ukrainian)
Авторське право (c) 2023 Огілко С. П.
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
