Вивчення залежності токсичного ефекту від часу контакту токсикантів з культурою водорості

  • A. M. Krainiukova Науково-дослідна установа «Український науково-дослідний інститут екологічних проблем» https://orcid.org/0000-0002-1005-8850
  • O. M. Krainiukov Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0002-5264-3118
  • I. A. Kryvytska Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0003-4727-794X
Ключові слова: біотестування, водорості, чутливість, токсиканти, токсичний ефект

Анотація

Актуальність. Інтенсивність фотосинтезу є найпоширенішим тестом на токсичність при використанні водоростей в якості тест-об'єктів. Всі методи визначення фотосинтезу засновані на вимірі швидкості виділення кисню або поглинання вуглекислого газу в середовищі інкубації до і після певної експозиції культури водоростей на світлі.

Мета. Визначення порогових для даного методу концентрацій токсичних речовин і вивчення залежності типу доза-величина токсичного ефекту.

Методи. Біотестування за допомогою мікроводоростей.

Результати. Біотестування токсичності методом оцінки фотосинтетичної активності водоростей можливо тільки для стічних вод, що володіють гострою токсичністю. Пряма залежність між величиною токсичного ефекту і тривалістю контакту водоростей з токсикантами спостерігається приблизно протягом години. Подальше збільшення часу контакту майже не підвищує токсичний ефект.

Висновки. Збільшуючи час контакту водоростей з токсикантами, можна значною мірою підвищити чутливість методу і, можливо, використовувати його для оцінки слаботоксичних стічних вод. Однак, для остаточних висновків про межі чутливості методу, а, отже, і про область його застосування необхідні додаткові дослідження.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

A. M. Krainiukova, Науково-дослідна установа «Український науково-дослідний інститут екологічних проблем»

доктор біологічних наук, професор

O. M. Krainiukov, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

доктор географічних наук, доцент

Посилання

Filenko, O. F. (1988). Aquatic toxicology. Chernogolovka: Institute of Problems of Chemical Physics, USSR Academy of Sciences, 155. (In Russian).

Patin, S. A. (1991). Ecological and toxicological aspects of the study and quality control of the aquatic envi-ronment. Hydrobiological journal, 2 (6), 71-75. (In Russian).

Patin, S. A. (2004). Ecological and toxicological approaches to assessing the impact on the marine environ-ment and biological resources. Actual problems of aquatic toxicology, Borok: Rybinsk Printing House, 34-60. (In Russian).

Krajnyukov, A. N., Krajnyukova, A. N., Chistyakova, E. O. (2012). Monitoring the return water of a chemical plant and the quality of water in the control sections of a water body. Problems of environmental protection and ecological safety, 35, 51-60. (In Russian).

Krainiukov, O. M. (2013). Bioecological methods for the study of aquatic landscapes. Physical Geography and Geomorphology, 3 (71), 158-167. (In Ukrainian).

Krainiukov, O. M., Kryvytska, I. A. (2016). Establishment of ecological safety standards for fishery water management based on landscape ecological approach (on the example of morpholine). Young scientist, 12, 15-18. (In Ukrainian).

Nikookar, K., Moradshahi, A., Hosseini, L. (2005). Physiological responses of Dunaliella sa-lina and Dunaliella tertiolecta to copper toxicity. Biomol. Eng., 22, 141-146. https://doi.org/10.1016/j.bioeng.2005.07.001

Beneche, G. (1977). Automatisierung der auswertur einer al-genheteste hemmung der kreichenbewegung einer blaualge (Phornidium sp.) durch Digit. Z. Waasser und Abwasser-Forsch, (6), 195-197.

Raso, J., Rachlin, I. (1977). The effect of cadmium, copper, mercuru, zincum and lead on cell division growth and chlorophyll a content a content of the chlorophyte Chl. vulgaris. Bull. Torreu. Bot. Club., (3), 226-233.

Garcíaríos, V, Freilepelegrín, Y, Robledo, D, Mendoza-cózatl D, Moreno-sánchez R, Gold-bouchot G. (2007). Cell wall composition affects Cd2+ accumulation and intracellular thiol peptides in marine red algae. Aquatic Toxicol, 81, 65–72. https://doi.org/10.1016/j.aquatox.2006.11.001

Braginskij, L. P. (2004). Some results of studies on aquatic toxicology in Ukraine. Actual problems of aquatic toxicology. Borok, 11-34. (In Russian).

Cullimore, D. R. (1966). A qualitative method of assessing the available nitrogen, potassium and phosphorus in the soil. J. Sci. Food Agric., 17, 321-323. Available at: https://doi.org/10.1002/jsfa.2740170709

Radix, P., Leonard, M., Papantoniou, C. et al (2000). Comparison of four chronic toxicity tests using algae, bacteria, and invertebrates assessed with sixteen chemicals. Ecotoxicol Environ Saf, 47, 186–194.

María Elena Sáenz, Walter Darío Di Marzio and Jose Luis Alberdi (2012). Assessment of Cyfluthrin commercial formulation on growth, photosynthesis and catalase activity of green algae, Pesticide Biochemistry and Physiology, 104 (1), 50-57. https://doi.org/10.1016/j.pestbp.2012.07.001

Heijerick, D. G., Bossuyt, B. T. A., De Schamphelaere, K. A. C., Indeherberg, M., Mingazzini, M. and Janssen, C. R. (2005). Effect of Varying Physicochemistry of European Surface Waters on the Copper Toxicity to the Green Alga Pseudokirchneriella subcapitata. Ecotoxicology, 14 (6), 661-670. https://doi.org/10.1007/s10646-005-0014-8

Опубліковано
2019-12-27
Як цитувати
Krainiukova, A., Krainiukov, O., & Kryvytska, I. (2019). Вивчення залежності токсичного ефекту від часу контакту токсикантів з культурою водорості. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна серія «Екологія», (21), 72-80. https://doi.org/10.26565/1992-4259-2019-21-06