Адаптація аграрного сектору Болгарії до вимог Європейського Союзу (1990-2006): уроки для України.

Анотація

У зв'язку з обранням Україною курсу на євроінтеграцію вивчення болгарського досвіду в процесах економічного співробітництва з країнами ЄС набуває особливої актуальності для національного економічного розвитку. У статті проаналізовано основні результати економічної інтеграції Болгарії до європейського простору в рамках дії Спільної аграрної політики (САП) за напрямами: фінансова і матеріально-технічна підтримка, торгівля та інвестиції в розвиток сільських територій. Незважаючи на низку переваг і недоліків, процес реалізації САП загалом призвів до подальшого розширення економічних відносин між Болгарією та ЄС, а державну аграрну політику було адаптовано до європейського аграрного законодавства, що допомагало прискорити стабілізаційні процеси в галузі.  Розкрито особливості переходу болгарської економіки від командно-адміністративних до ринкових умов функціонування. Саме вивчення та використання болгарського досвіду має допомогти пом’якшенню цього процесу у вітчизняних умовах. З’ясовано, що головною передумовою реформування сільськогосподарського виробництва було визначення перспективних напрямів вдосконалення стратегії економічного розвитку з урахуванням інтеграційних прагнень Болгарії. 

За результатами дослідження зроблено висновок про те, що відносини в економічній та, зокрема, аграрній сфері розвивалися за ринковими принципами з моменту обрання країною нового політичного курсу, спрямованого на  двостороннє співробітництво, покращення матеріально-технічної бази виробництва та виходу болгарської продукції на європейський ринок. Водночас зазначено, що у процесі зближення Болгарії з Європейським економічним простором відстежується також дія факторів, які у коротко-, а інколи  у середньотерміновій перспективі негативно впливали на стан національного сільського господарства. До них можемо віднести: впровадження системи квот і стандартів якості, котрих не могли дотримуватися дрібні та середні фермерські господарства;  зростання конкуренції з боку європейських виробників тощо. Узагальнено концептуальне бачення інтеграційної парадигми в болгарській аграрній галузі, що сформувало реалізацію заходів державної політики, спрямованих на покращення розвитку села. Висновки, наведені в дослідженні, можуть бути використані в процесі реформування вітчизняного аграрного сектору.