Вплив катіонів нікелю та марганцю на ультраструктуру бластомерів зародків в'юна
Ключові слова:
ультраструктура, дроблення бластомерів, зародки в'юна, іони важких металів
Анотація
Досліджено ультраструктуру клітин зародків в'юна Misgumus fossilis L. на стадії 2-х бластомерів в нормі та після інкубації в присутності катіонів нікелю та марганцю. Показано, що вплив цих важких металів приводить до значних ультраструктурних змін органел та включень клітин зародків, таких як розрідження цитоплазми, дезорганізація мітохондріальних мембран та крист та руйнування мітохондрій, зменшення кількості рибосом та полісом, збільшення кількості лізосом і розпушення та пошкодження цитоплазматичної мембрани. Такі зміни підтверджують токсичний вплив іонів нікелю та марганцю на клітини зародків.
Завантаження
##plugins.generic.usageStats.noStats##
Посилання
1. Eichorn G. Metals ions as stabilizers or destabilizers of the deoxyribonucleic acid structure // Nature. - 1962. -194. № 4. -Р. 474-475.
2. Tal M. On the role oz Zn2* and Ni2* in ribosome structure // Biochem. et biophis. acta. -1968. -169. № 4. - P. 564-565.
3. Dixon N., Blakely a., Zerner B.Jaek bean urease (EC 3.5.1.5) 3. The involvement of active-site nickel ion in inhibition by β-mercapthoetanol phosphoramidate and fluoride // Can. J. Biochem. - 1980. -58. № 4. - P. 481-488.
4. Бабенко Г. А., Решеткина Л.П. // Применение микроелементов в медицине. - Киев, 1971.
5. Гигиенические критерии состояния окружаюшей среды 17. Марганец. ВОЗ. - Женева - 1985.
6. Нейфах А.А. Молекулярная биология процессов развития. -М.: Наука, 1977. -311 с. 4
7. Уикли Б. Електронная микроскопия для начинающих - М.: Мир. -1975. - 325 с.
8. Reynolds E.S. The use of lead citrate at high pH as an electronopaque stain in electron microscopy // Journal of Cell Biology. - 1963. - V. 17. - P.208-212.
9. БОЙКО Н.М., Целевич М.В., Санагурський Д.И. Зміна активності Na+ , К+- АТФ-ази мембран зародків в'юна під впливом катіонів важких металів // 36. наук. Праць: Проблеми екологічної та медичної генетики і клітинної імунології. Київ-Луганськ-Харків. - 2002. - Вип. 2 (41). - С. 17-23.
10. Бойко Н.М., Санагурський Д.І. Вплив іонів важких металів на динаміку трансмембранного потенціалу зародків риб // Вісник Харківського університету. Серія Біофізичний вісник. - 2000. - Вип. 2 (7) - С. 42-46.
2. Tal M. On the role oz Zn2* and Ni2* in ribosome structure // Biochem. et biophis. acta. -1968. -169. № 4. - P. 564-565.
3. Dixon N., Blakely a., Zerner B.Jaek bean urease (EC 3.5.1.5) 3. The involvement of active-site nickel ion in inhibition by β-mercapthoetanol phosphoramidate and fluoride // Can. J. Biochem. - 1980. -58. № 4. - P. 481-488.
4. Бабенко Г. А., Решеткина Л.П. // Применение микроелементов в медицине. - Киев, 1971.
5. Гигиенические критерии состояния окружаюшей среды 17. Марганец. ВОЗ. - Женева - 1985.
6. Нейфах А.А. Молекулярная биология процессов развития. -М.: Наука, 1977. -311 с. 4
7. Уикли Б. Електронная микроскопия для начинающих - М.: Мир. -1975. - 325 с.
8. Reynolds E.S. The use of lead citrate at high pH as an electronopaque stain in electron microscopy // Journal of Cell Biology. - 1963. - V. 17. - P.208-212.
9. БОЙКО Н.М., Целевич М.В., Санагурський Д.И. Зміна активності Na+ , К+- АТФ-ази мембран зародків в'юна під впливом катіонів важких металів // 36. наук. Праць: Проблеми екологічної та медичної генетики і клітинної імунології. Київ-Луганськ-Харків. - 2002. - Вип. 2 (41). - С. 17-23.
10. Бойко Н.М., Санагурський Д.І. Вплив іонів важких металів на динаміку трансмембранного потенціалу зародків риб // Вісник Харківського університету. Серія Біофізичний вісник. - 2000. - Вип. 2 (7) - С. 42-46.
Опубліковано
2002-06-06
Цитовано
Як цитувати
Бойко, Н. (2002). Вплив катіонів нікелю та марганцю на ультраструктуру бластомерів зародків в’юна. Біофізичний вісник, 1(10), 62-67. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/biophysvisnyk/article/view/18415
Розділ
Біофізика клітини
Авторське право (c) 2002 Біофізичний вісник
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
