Вплив іонів Mg2+ на стабільність двониткового полінуклеотиду, утвореного полірибоінозиновим та полірибоцитидиловим ланцюгами.
Анотація
Методом диференціальної УФ-спектроскопії вивчено вплив іонів Mg2+ на термостабільність дволанцюжкового полінуклеотиду Poly I •Poly C (IC)в умовах, близьких до фізіологічних (0.1 M Na+, pH7). Початкове підвищення концентрації іонів Mg2+ призводить до підвищення температури плавлення (Tm) та зменшення величини гіперхромізму поглинання, обумовленого переходом спіраль-клубок, індукованим нагріванням (hmax). Передбачається, що останній ефект є наслідком взаємодії іонів Mg2+ з π-електронами кілець гіпоксантину або цитозину (катіон-π-взаємодія). При досягненні критичного значення [Mg2+]cr ∼ 10-4M відбувається кооперативне зменшення Tm та зростання hmax до значень, близьких до тих, що спостерігаються, у відсутності магнію. Передбачається, що при [Mg2+] = [Mg2+]cr відбувається перехід IC у новий структурний стан. При [Mg2+] > [Mg2+]cr Tm полінуклеотиду знову збільшується, а hmax слабо зменшується.
Завантаження
Посилання
2.A Hartwig. M.Asmus, I. Ehleben, et al. //Environ Health Perspect 2002. V. 110 Suppl 5. P. 797-799.
3. A. Rakitin, P. Aich, C. Papadopoulos, et.al. //Phys.Rev.Letters. 2001. V. 86, №16, P.3670-3673.
4. Ю.П.Благой, В.Л.Галкин, Г.О.Гладченко, С.В.Корнилова, В.А.Сорокин,В.А.Шкорбатов //Металлокомплексы нуклеиновых кислот в растворах (В.Я.Малеев ред.)- Наукова думка, 1991, Киев, 270 с.
5. V.A. Sorokin, V.A.Valeev, G. O.Gladchenko, et al. //Macromol.biosci.2001, V.l, P.191 -203.
6. V. A Sorokin. V.A. Valeev, G.O. Gladchenko, et al. //Int.J Biol Macromol 2003, V.3I, P.223-233.
7. S. Arnott, P. J. Bond//Science. 1973, V. 181, P.68-69.
8. В. Зенгер. Принципы структурной организации нуклеиновых кислот. 1987. Мир. Москва. 584 с.
9. Ding-Kiwo Chang . D. R.Kearns //Biopolymers, 1986, V.25, P 1283-1297
10. R.L.Ratliff, Jung-Jen Liu, M.R.Vaughan, D M.Gray //Biopolymers, 1986, V.25, P.1735-1750.
11. А.В.Бородавкин, Э.И.Будовский, Ю.В.Морозов, Ф.А.Савин, Н.А.Симукова Молекулярная биология, Электронная структура, УФ-спектры поглощения и реакционная способность нуклеиновых кислот (М.В.Волькенштейн ред.)1977 т.14, ВИНИТИ. Итоги науки и техники, Москва.
12. V A.Sorokin, Yu.P.BIagoi, V.A.Valeev, O A.Antonova //J.Inorg.Biochemistry 1985, V.24, P 91-111.
13. L. Chen, L.Cai, X.Zhang, A.Rich// Biochemistry, 1994, V.33, P 13540-13546.
14. G. L. Eichhorn, E.Tarien //Biopolymers, 1967, V.5, P.273-281.
15. H.H.Klump//Can.J.Chem., 1988, V.66, P.804-811.
16. H. Krakauer, J.M.Sturtevant //Biopolymers, 1968, V.6, P.491-512.
17. M. Mills, J.Volker, H.H.Klump// Biochemistry. 1996, V.35 (41), P. 13338-13344.
18. L. McFail-lsom, X. Shui, L.D. Williams //Biochemistry, 1998, V.37,№49, P. 17105-17111.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
