Стан деконденсації хроматину в сперміях людини після кріоконсервування та впливу електромагнітного випромінювання міліметрового діапазону
Ключові слова:
спермії людини, кріоконсервування, електромагнітне випромінювання, рухливість, деконденсація, хроматин, апоптоз.Анотація
В роботі проведено дослідження впливу електромагнітного випромінювання міліметровогодіапазону щільністю 0,03 мВт/см2 на кріоконсервовані спермії людини в нормі та при патології.
Оцінку морфо-функціонального стану сперміїв до та після опромінення оцінювали за допомогою
світлової, люмінесцентної мікроскопії та методу ФАКС-аналіза. Застосування опромінювання
зразків на протязі 15 хвилин при нормозооспермії та 5 хвилин при астенозооспермії призводило до
вірогідного збільшення 7AAD+ сперміїв стосовно відповідного показника в групі контролю.
Встановлено, що вплив електромагнітного випромінювання міліметрового діапазону щільністю
0,03 мВт/см2 на кріоконсервовані спермії людини на протязі 5 хвилин при нормозооспермії та 15
хвилин при астенозооспермії призводить до збільшення фракцій сперміїв з прямолінійним рухом
без змін цілісності мембрани, стану деконденсації хроматину та генерації процесів апоптозу
Завантажити
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
