Фізичні механізми взаємодії похідних актиноцину із ДНК. 7. П'єзогравіметричне дослідження комплексів ДНК із похідними актиноцину
Ключові слова:
ДНК, похідні актиноцину, інтеркаляція, п'єзогравіметрія, модель Д'Арсі та Ватта, термодинамічні параметри адсорбціїАнотація
За допомогою методу кварцового резонатора отримано ізотерми гідратації тимусної ДНК, похідних актиноцину з різною довжиною метиленових ланцюжків у бічних радикалах, а також їх комплексів. Знайдено, що здатність комплексів до сорбції молекул води менша, ніж у чистої ДНК, і залежить від довжини бічних метиленових ланцюжків: чим довше бічний ланцюг ліганду. тим менше води сорбується на комплексах. Зіставлення експериментальних ізотерм гідратації з моделями адсорбції, отриманими за допомогою модифікованого рівняння Д"Арсі і Ватта, дозволило встановити залежність констант зв'язування молекул води з гідратно-активними центрами комплексів від довжини метиленових ланцюжків лігандів. Величина констант виявилася більшою, ніж у випадку чистої ДНК. Розраховані теплоти адсорбції води на ДНК та її комплексах на різних стадіях адсорбції. Показано, що стабілізація ДНК у складі комплексів на 50-60% здійснюється за рахунок взаємодії з молекулами води гідратної оболонки.
Завантажити
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
