Вплив гама випромінювання на гідратацію та структуру комплексу ДНК-кофеїн
Ключові слова:
ДНК, кофеїн, гідратація, комплекс ДНК-кофеїн, гама опромінення, КВЧ діелектрометрія, електрофорезАнотація
У діапазоні 7,6 мм проведено вимірювання комплексної діелектричної проникності розчинів ДНК, кофеїну та комплексу ДНК-кофеїн. Показано, що процес комплексоутворення супроводжується зміною діелектричних властивостей розчину. Розраховано ступінь гідратації (число молекул води у перерахунку на одну молекулу ліганду чи один нуклеотид) всім вивченим речовинам. Встановлено, що для кофеїну ця величина дорівнює 3, для ДНК становить 16, а комплексу ДНК-кофеїн - 14. Для всіх зразків розраховані значення релаксаційної довжини хвилі. Гама опромінення комплексу призводить до деякого збільшення кількості зв'язаної води у розчині. Показано, що цей ефект може бути зумовлений зростанням гідратації кофеїну. Одночасно методом гель-електрофорезу встановлено, що ступінь полімерності опроміненого комплексу майже не відрізняеться від ступеня полімерності нативного зразка. Отримані результати вказують на радіопротекторні властивості кофеїну.
Завантажити
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
