Фізичні механізми взаємодії похідних актиноцину з ДНК 10. Дослідження комплексу актиноцил-біс-(3-диметиламінопропіл)аміну - двоспіральна полірибоцитидилова кислота за даними Раман спектроскопії та спектрофотометрії
Ключові слова:
Роман спектроскопія, спектрофотометрія, похідне актіноцину ActIII, полірибоцітидилова кислота ро1у(С),ро1у(С ), двоспіральна структура, комплексоутворення, агрегатиАнотація
Методами спектрофотометрії та спектроскопії комбінаційного розсіювання (Раман спектроскопії) проведено дослідження комплексоутворення у водних розчинах похідного актиноцину актиноцил-біс-(3-диметиламінопропіл)аміну (ActIII) з двоспіральною структурою полірибоцитидилової кислоти ро1у(С),ро1у(С*)..Чисельний аналіз спектрофотометричних концентраційних залежностей дозволив встановити інтервали Р/D (Р - молі фосфату, D - молі ліганду), в яких переважають комплекси з різними типами зв'язування лігандів (мономірно пов'язаний та агрегований) з двоспіральною структурою ро1у(С). На основі отриманих Раман спектрів комплексів ActIII- ро1у(С),ро1у(С*) визначено групи атомів ліганду ActIII, що беруть участь в утворенні комплексів з полінуклеотидною матрицею по типу зовнішнього зв'язування.
Завантажити
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
