Вплив тривалості фотоперіоду на азотфіксувальну активність ізогенних за генами Е ліній сої Glycine max (L.) Merr.
Анотація
У трирічних польових експериментах вивчали вплив короткого фотоперіоду (9 год.) на азотфіксувальну активність ізогенних за генами Е ліній сої (Glycine max (L.) Merr.). Показано, що нітрогеназна активність залежить від погодних умов, стану алелей генів Е, змінюється протягом онтогенезу, але найбільшою мірою на неї впливає тривалість фотоперіоду. Під дією короткого фотоперіоду, за інших рівних умов, у всіх ізогенних ліній знижувалася активність азотфіксації протягом впливу коротким фотоперіодом. Припускається, що симбіотична азотфіксація у сої підлягає фотоперіодичному контролю, який здійснюється через зміну перерозподілу потоку асимілятів між апікальними меристемами і кореневою системою під впливом різної тривалості фотоперіоду.
Завантаження
Посилання
Бабич А.О. Селекція виробництво, торгівля і використання сої у світі / Бабич А.О., Бабич-Побережна А.А. – К.: Аграрна наука, 2011. – 548 с. / Babych A.O. Selektsiya vyrobnytstvo, torhivlya i vykorystannya soyi u sviti / Babych A.O., Babych-Poberezhna A. A. – K.: Ahrarna nauka, 2011. – 548 s.
Коць С.Я., Моргун В.В., Патыка В.Ф. и др. Биологическая фиксация азота: бобово-ризобиальный симбиоз: [монография: в 4 т.]. – Т. 2. – К.: Логос, 2011. – 523 c. / Biologicheskaya fiksatsiya azota: bobovo-rizobialnyiy simbioz: [monografiya: v 4 t.]/ T. 2/ S. Ya. Kots, V. V. Morgun, V. F. Patyika, S. M. Malichenko, P. N. Mamenko. – K.: Logos, 2011. – 523 s.
Доспехов Б.А. Методика полевого опыта. – М.: Агропромиздат, 1985. – 352 с. / Dospehov B.A. Metodika polevogo opyita. – M.: Agropromizdat, 1985. – 352 s.
Жмурко В.В. Фізіолого-біохімічні аспекти фотоперіодичного і яровизаційного контролю розвитку рослин: автореф. дис. ... докт. біол. наук: спец. 03.00.12 “Фізіологія рослин” / В.В. Жмурко; Інститут фізіології рослин і генетики НАНУ. – Київ, 2009. – 42 с. / Zhmurko V.V. Fizioloho-biokhimichni aspekty fotoperiodychnoho i yarovyzatsiynoho kontrolyu rozvytku roslyn: avtoref. dys. ... dokt. biol. nauk: spets. 03.00.12 “Fiziolohiya roslyn” / V.V. Zhmurko; Instytut fiziolohiyi roslyn i henetyky NANU. – Kyyiv, 2009. – 42 s.
Жмурко В.В, Авксентьева О.А., Зубрич А.И. и др. Эффекты генов фотопериодической чувствительности (Ppd и EE) и потребности в яровизации (Vrn) на физиолого-биохимические процессы у растений // Известия АН Молдовы Науки о жизни. – 2011. – 315, № 3. – С. 72–79. / Zhmurko V.V., Avksenteva O.A., Zubrich A.I. і dr. Effekty genov fotoperiodicheskoy chuvstvitelnosti (Ppd i EE) i potrebnosti v yarovizatsii (Vrn) na fiziologo-biohimicheskie protsessyi u rasteniy // Izvestiya AN Moldovyi Nauki o zhizni. – 2011. – 315, № 3. – S. 72-79.
Киризий Д.А. Фотосинтез и рост растений в аспекте донорно-акцепторных отношений. – К.: Логос, 2004. – 192 с. / Kiriziy D.A. Fotosintez i rost rasteniy v aspekte donorno-aktseptornyih otnosheniy. – K.: Logos, 2004. – 192 s.
Коць С.Я., Береговенко С.К., Кириченко Е.В., Мельникова Н.Н. Особенности взаимодействия растений и азотфиксирующих микроорганизмов. – К.: Наукова думка, 2007. – 315 с. / Kots S.Ya., Beregovenko S.K., Kirichenko E.V., Melnikova N.N. Osobennosti vzaimodeystviya rasteniy i azotfiksiruyuschih mikroorganizmov. — K.: Naukova dumka, 2007. – 315 s.
Крутило Д.В. Эффективность штаммов Bradyrhizobium japonicum на фоне местных популяций ризобий сои// Вестник Алтайского государственного аграрного университета. – 2014. – № 4, 114. – С. 42–47. / Krutilo D.V. Effektivnost shtammov Bradyrhizobium japonicum na fone mestnyih populyatsiy rizobiy soi// Vestnik Altayskogo gosudarstvennogo agrarnogo universiteta. – 2014. – № 4, 114. – S. 42–47.
Проворов Н.А., Воробьев Н.И. Коэволюция партнеров и целостность симбиотических систем // Журнал общей биологии. – 2012. – Т. 73, №1. – C. 21–36. / Provorov N. A., Vorobev N. I. Koevolyutsiya partnerov i tselostnost simbioticheskih sistem // Zhurnal obschey biologii. – 2012. – T.73, №1. – C. 21-36.
Проворов Н.А., Воробьев Н.И. Адаптивная и прогрессивная эволюция растительно-микробного симбиоза // Экологическая генетика. – 2013. – Т. ХІ, № 1. – C. 12–22. / Provorov N. A., Vorobev N. I. Adaptivnaya i progressivnaya evolyutsiya rastitelno-mikrobnogo simbioza // Ekologicheskaya genetika. – 2013. – T. HI, № 1. – C. 12-22.
Сичкарь В.И., Луговой А.П., Князев А.В. и др. Влияние погодных условий на формирование клубеньков у сои и их нитрогеназную активность // Физиология и биохимия культурных растений. – 1989. – Т. 21, No 2 (119). – С. 135–140. / Sichkar' V. I., Lugovoj A. P., Knjazev A. V. і dr. Vlijanie pogodnyh uslovij na formirovanie kluben'kov u soi i ih nitrogenaznuju aktivnost' // Fiziologija i biohimija kul'turnyh rastenij. – 1989. – T. 21, No 2 (119). – S. 135-140./
Тихонович И.А., Проворов Н.А. Симбиозы растений и микроорганизмов: молекулярная генетика агросистем будущего. – СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2009. – 210 с. / Tihonovich I. A., Provorov N. A. Simbiozyi rasteniy i mikroorganizmov: molekulyarnaya genetika agrosistem buduschego. – SPb.: Izd-vo S.-Peterb. un-ta, 2009. – 210 s.
Цыбулько В.С. Метаболические закономерности фотопериодической реакции растений. – К.: Аграрна наука, 1998. – 181 с. / Tsyibulko V.S. Metabolicheskie zakonomernosti fotoperiodicheskoy reaktsii rasteniy. – K.: Agrarna nauka, 1998. – 181 s.
Cober E.R., Tanner J.W., Voldeng H.D. Genetic control of photoperiod response in early-maturing, nearisogenic soybean lines // Crop Sci. – 1996. – Vol. 36. – P. 601–605.
Hardy R., Holsten R., Jackson E., Burns R. The acethylene-ethylene assay for N2 fixation: laboratory and field evaluation//Plant Physiol. – 1968. – 43, N 8. – P. 138–142.
Wang Y., Wu C., Zhang X. et al. Effects of soybean major maturity genes under different photoperiods/Acta agronomica sinica. – 34, N7. – 2008. – P. 1160−1168.
Zhmurko, V.V., Avksentyeva O.A. Photoperiod as factor of cultivated plants distribution: physiological-biochemical and genetic aspects// Genetic resources of cultivated plants Problems of crop evolution and systematic: publications of International scientific conference. – St. Petersburg: St. Petersburg printing, 2009. – P. 281–284.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої її публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи.
