Молекулярно-генетичні дані з точки зору асоціативної та популяційної генетики
Анотація
У дослідженнях з асоціативної генетики мультифакторних захворювань зазвичай виявляється, що частота рідкісного в популяції алеля в групі пацієнтів вища, ніж у групі здорових людей. Через знижену пристосованість мінорний алель проявляється як хвороба. У таких випадках рідкісний алель функціонує як провокативний, а частий як протективний. В групі пацієнтів кількість гомозигот за частим алелем знижена, кількість гетерозиготних носіїв провокативного алеля збільшена, а частота гомозигот за провокативним алелем суттєво підвищена. Метою статті було проаналізувати незвичний результат щодо SNP 1298A/C гену MTHFR при розсіяному склерозі, отриманий раніше одним з авторів. Частота алелів у контрольній групі та у хворих на розсіяний склероз не відрізняється, але розподіл генотипів у пацієнтів порівняно із здоровими людьми не відповідає співвідношенню Харді–Вайнберга. Серед пацієнтів кількість гетерозигот збільшена, а кількість кожної з гомозигот зменшена. Збільшення частки гетерозигот можна пояснити наявністю одного провокативного алеля, але велика нестача гомозигот за мінорним алелем є незрозумілою. Для пояснення цього факту проаналізовано склад групи пацієнтів. Хоча пацієнти мають різний вік, група неоднорідна за статтю і за формою розсіяного склерозу, жоден з показників не врахований при аналізі розподілу генотипів. Вік маніфестації захворювання є діагностичною ознакою і може залежати від генотипу. Прояв мультифакторних захворювань залежить від статі. Клінічні форми захворювання зазвичай мають різну генетичну основу. Внаслідок нехтування переліченими умовами формується генетично неоднорідна група, на якій може бути одержано будь-який результат, що важко пояснити. Нестача генотипів СС може бути обумовлена підвищеною смертністю, що зменшує ймовірність потрапляння пацієнтів у вибірку. Проведений аналіз ще раз свідчить про необхідність для генетичного дослідження формувати однорідні групи пацієнтів.
Завантаження
Посилання
Armitage P., Berry G. (1994). Statistical methods in medical research. Blackwell Scientific Publications, Oxford. 620 p.
Atramentova L.A. (2015). Design and statistics of biological research. Kharkiv: NTMT. 269 p. (in Russian)
Ehyakonandeh H., Аtramentova L.A. (2020). Prognostic value of markers in associative genetics. The Journal of V.N. Karazin Kharkiv National University. Series "Biology", 34, 63–68. https://doi.org/10.26565/2075-5457-2020-34-7
Izadi S., Nikseresht A.R., Poursadeghfard M. et al. (2015). Prevalence and incidence of multiple sclerosis in Fars Province, Southern Iran. Iran J. Med. Sci., 40(5), 390–395.
Lunde H., Assmus J., Myhr K.M. et al. (2017). Survival and cause of death in multiple sclerosis: a 60-year longitudinal population study. Journal of Neurology, Neurosurgery, and Psychiatry, 88(8), 621–625. https://doi.org/10.1136/jnnp-2016-315238
Naghibalhossaini F., Ehyakonandeh H., Nikseresht A., Kamali E. (2015). Association between MTHFR genetic variants and multiple sclerosis in a Southern Iranian Population. Int. J. Mol. Cell Med., 4(2), 87–93.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої її публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи.
