Популяційна частота і фактори ризику депресивних розладів в населенні східної України

  • O. M. Utevska Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна http://orcid.org/0000-0002-5787-0467
  • М. Yu. Gorpynchenko Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0003-0362-6300
  • S. P. Kolyadko ДУ «Інститут неврології, психіатрії і наркології НАМН України» https://orcid.org/0000-0003-1559-1504
  • N. О. Maruta ДУ «Інститут неврології, психіатрії і наркології НАМН України» https://orcid.org/0000-0002-6619-9150
  • I. V. Linskiy ДУ «Інститут неврології, психіатрії і наркології НАМН України» https://orcid.org/0000-0001-6129-9315
  • L. О. Atramentova Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0002-7143-9411
Ключові слова: афективні розлади, депресія, біполярний розлад, популяційна частота, мультифакторіальні захворювання, вік маніфестації

Анотація

В роботі проаналізовано статево-залежні і зумовлені віком фактори ризику афективних патологій. На прикладі населення Харківської області визначено популяційну частоту афективних розладів, яка є імовірністю для індивіду захворіти протягом життя і може бути застосована для наукових досліджень і генетичного консультування. Розраховано повікові накопичені частоти, що відображають ризик для індивіду захворіти у конкретний період життя і можуть бути референтними точками для оцінювання сімейного накопичення у генеалогічному аналізі. Показано, що незважаючи на більш високу частоту у жінок, депресивні розлади проявляються раніше і мають тенденцію бути більш важкими в чоловіків. Тобто жіноча стать є фактором підвищеного ризику, тоді як хворі чоловіки мають більш високу генетичну обтяженість. В аналізі використано статистичний матеріал профільних лікувальних закладів Харківської області, отриманий в період з 2010 по 2016 рр. Дані отримані від 1199 пацієнтів, що перебували на стаціонарному лікуванні у ДУ ІНПН НАМН, тобто демонстрували вкрай важки ступені афективного розладу і, імовірно, мали більш значну генетичну компоненту у структурі факторів індивідуальної схильності. Частка жінок (74,9 %), що перебували на стаціонарному лікуванні протягом досліджуваного періоду, втричі перевищувала частку чоловіків (25,1 %), що суттєво відрізняється від популяційного співвідношення статей і вказує на те, що жіноча стать є фактором підвищеного ризику афективної патології. Вік маніфестації для розладів афективного спектру був нижче в чоловіків, ніж у жінок: біполярний розлад у них починається у середньому раніше на 6 років, ніж у жінок, депресивний епізод – на 2 роки, рекурентна депресія – на 5 років, хронічні порушення настрою – на 4 роки. У середньому різниця між віком маніфестації у жінок (46,6 років, 95% ДІ 45,7–47,5) і чоловіків (42,7 років, 95% ДІ 41,0–44,3) складає 4 роки. Максимальний ризик афективного розладу у жінок припадає на вік від 50 до 60 років, у чоловіків існує два піки – у 20–30 років і 45–60 років. Популяційна частота, що є показником ризику афективних розладів для населення Харківської області, становить 0,21 %. Імовірність афективного розладу для чоловіків – 0,15 %, для жінок цей показник в 1,7 рази вище – 0,26 %.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографії авторів

O. M. Utevska, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

м. Свободи, 4, Харків, Україна, 61022, outevska@gmail.com

М. Yu. Gorpynchenko, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

м. Свободи, 4, Харків, Україна, 61022, gorpynchenko@karazin.ua

S. P. Kolyadko, ДУ «Інститут неврології, психіатрії і наркології НАМН України»

вул. Академіка Павлова, 46, Харків, Україна, 61068, s.kolyadko@ukr.net

N. О. Maruta, ДУ «Інститут неврології, психіатрії і наркології НАМН України»

вул. Академіка Павлова, 46, Харків, Україна, 61068, mscience@ukr.net

I. V. Linskiy, ДУ «Інститут неврології, психіатрії і наркології НАМН України»

вул. Академіка Павлова, 46, Харків, Україна, 61068, i_linskiy@inpn.org.ua

L. О. Atramentova, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

м. Свободи, 4, Харків, Україна, 61022, lubov.atramentova@gmail.com

Посилання

Ayub M., Irfan M., Maclean A. et al. (2008). Linkage analysis in a large family from Pakistan with depression and a high incidence of consanguineous marriages. Human Heredity, 66, 190–198. https://doi.org/10.1159/000135265

Bierut L.J., Heath A.C., Bucholz K.K. et al. (1999). Major depressive disorder in a community-based twin sample: are there different genetic and environmental contributions for men and women? Arch. Gen. Psychiatry, 56(6), 557–563. https://doi.org/10-1001/pubs.ArchGenPsychiatry-ISSN-0003-990x-56-6-yoa8229

Gilliam F.G., Barry J.J., Hermann B.P. et al. (2006). Rapid detection of major depression in epilepsy: a multicentre study. Lancet Neurology, 5(5), 399–405. https://doi.org/10.1016/S1474-4422(06)70415-X

Hou L., Bergen S.E., Akula N. et al. (2016). Genome-wide association study of 40,000 individuals identifies two novel loci associated with bipolar disorder. Human molecular genetics, 25(15), 3383–3394. https://doi.org/10.1093/hmg/ddw181

International Classification of Diseases (10th revision). Classification of mental and behavioural disorders (symptom description and diagnostics recommendations). (1994). Saint Petersburg: Publisher house ADIS. 300 p.

Kang H.J., Park Y., Yoo K.H. et al. (2020). Sex differences in the genetic architecture of depression. Scientific reports, 10(1), 9927. https://doi.org/10.1038/s41598-020-66672-9

Levinson D.F., Mostafavi S., Milaneschi Y. (2014). Genetic studies of major depressive disorder: why are there no genome-wide association study findings and what can we do about it? Biol. Psychiatry, 76(7), 510–512. https://doi.org/10.1016/j.biopsych.2014.07.029

Lim G.Y., Tam W.W., Lu Y. et al. (2018). Prevalence of depression in the community from 30 countries between 1994 and 2014. Sci. Rep., 8(1), 2861. https://doi.org/10.1038/s41598-018-21243-x

McGuffin P., Katz R., Watkins S., Rutherford J. (1996). A hospital-based twin register of the heritability of DSM-IV unipolar Depression. Arch. Gen. Psychiatry, 53(2), 129–136. https://doi.org/10.1001/ archpsyc.1996.01830020047006

Salk R.H., Hyde J.S., Abramson L.Y. (2017). Gender differences in depression in representative national samples: Meta-analyses of diagnoses and symptoms. Psychological bulletin, 143(8), 783–822. https://doi.org/10.1037/bul0000102

Schwabe I., Milaneschi Y., Gerring Z. et al. (2019). Unraveling the genetic architecture of major depressive disorder: merits and pitfalls of the approaches used in genome-wide association studies. Psychological medicine, 49(16), 2646–2656. https://doi.org/10.1017/S0033291719002502

Serretti A., Kato M., De Ronchi D., Kinoshita T. (2007). Meta-analysis of serotonin transporter gene promoter polymorphism (5-HTTLPR) association with selective serotonin reuptake inhibitor efficacy in depressed patients. Molecular psychiatry, 12(3), 247–257. https://doi.org/10.1038/sj.mp.4001926

Shimizua E., Hashimotoa K., Okamura N. (2003). Alterations of serum levels of brain-derived neurotrophic factor (BDNF) in depressed patients with or without antidepressants. Biological Psychiatry, 54(1), 70–75. https://doi.org/10.1016/S0006-3223(03)00181-1

Stahl E.A., Breen G., Forstner A.J. et al. (2019). Genome-wide association study identifies 30 loci associated with bipolar disorder. Nature genetics, 51(5), 793–803. https://doi.org/10.1038/s41588-019-0397-8

Wilkie M.J.V., Smith G., Day R.K. et al. (2009). Polymorphisms in the SLC6A4 and HTR2A genes influence treatment outcome following antidepressant therapy. Pharmacogenomics Journal, 9, 61–70. https://doi.org/10.1038/sj.tpj.6500491

Wray N.R., Ripke S., Mattheisen M. et al. (2018). Genome-wide association analyses identify 44 risk variants and refine the genetic architecture of major depression. Nature genetics, 50(5), 668–681. https://doi.org/10.1038/s41588-018-0090-3

Zhao L., Han G., Zhao Y. et al. (2020). Gender differences in depression: evidence from genetics. Frontiers in genetics, 11, 562316. https://doi.org/10.3389/fgene.2020.562316

Опубліковано
2020-12-29
Цитовано
Як цитувати
Utevska, O. M., GorpynchenkoМ. Y., Kolyadko, S. P., MarutaN. О., Linskiy, I. V., & AtramentovaL. О. (2020). Популяційна частота і фактори ризику депресивних розладів в населенні східної України. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Біологія», 35, 64-73. https://doi.org/10.26565/2075-5457-2020-35-7
Розділ
ГЕНЕТИКА