Гістоморфологічні зміни підшлункової залози щурів після введення метіоніну

  • Р. Янко Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України https://orcid.org/0000-0002-0397-7517
  • М. Левашов Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України, вул. Богомольця https://orcid.org/0000-0003-1354-2047
  • Е. Чака Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України https://orcid.org/0000-0001-7425-2751
  • С. Сафонов Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України https://orcid.org/0000-0002-4785-0315
Ключові слова: метіонін, підшлункова залоза, морфометрія

Анотація

Ефективність застосування різних препаратів метіоніну для активації функції підшлункової залози не є однозначною. Серед можливих причин можна назвати відмінності в дозуванні та тривалості введення метіоніну. Залишається відкритим питання про те, наскільки вираженим є ефект застосування метіоніну для підвищення функціональної активності здорової підшлункової залози. Нашою метою було дослідити морфологічні зміни підшлункової залози дорослих щурів після тривалого введення метіоніну. Експерименти були виконані на 24 щурах-самцях 15-місячного віку. Піддослідні тварини, на додаток до стандартного раціону харчування, протягом 21 доби щодня отримували метіонін у дозі 250 мг/кг маси тіла. З тканини підшлункової залози виготовляли гістологічні препарати за стандартною методикою. Морфометрію здійснювали за допомогою комп'ютерної програми «Image J». Виводили щурів з експерименту під ефірним наркозом. Дослідження проводили відповідно до положень «Європейської конвенції про захист хребетних тварин, що використовуються для експериментальних та інших наукових цілей» (Страсбург, 1986). Після завершення експерименту у щурів відзначали гістоморфологічні ознаки підвищення функціональної активності як екзокринної (збільшувалися площа ацинусів і висота їхнього епітелію, зростало ядерно-цитоплазматичне співвідношення екзокриноцитів, кількість ядерець в ядрах клітин), так і ендокринної частини підшлункової залози (збільшувалися розміри острівців Лангерганса та кількість ендокриноцитів, що містяться в острівцях). У піддослідних щурів спостерігали зниження відносної площі строми та стромально-паренхіматозного індексу підшлункової залози, а також ширини прошарків міжчасточкової і міжацинусної сполучної тканини в ній. Зменшення маси сполучної тканини в залозі може розглядатися як одна з ознак активації її функції, поліпшення обміну речовин між ацинусами і підвищення регенераторних можливостей. Таким чином, додаткове введення профілактичних доз метіоніну здоровим тваринам сприяє появі чітко виражених морфологічних ознак підвищення активності підшлункової залози.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографії авторів

Р. Янко, Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України

вул. Богомольця, 4, Київ, Україна, 01024, biolag@ukr.net

М. Левашов, Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України, вул. Богомольця

4, Київ, Україна, 01024, levashov@biph.kiev.ua

Е. Чака, Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України

вул. Богомольця, 4, Київ, Україна, 01024, lenchaka@ukr.net

С. Сафонов, Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України

вул. Богомольця, 4, Київ, Україна, 01024, sersaffiz@gmail.com

Посилання

Adeyemi D., Komolafe O., Adewole O. et al. (2010). Histomorphological and morphometric studies of the pancreatic islet cells of diabetic rats treated with extracts of Annona muricata. Folia Morphol., 69(2), 92–100.

Benavides M.A., Bosland M.C., Silva C.P. et al. (2014). l-Methionine inhibits growth of human pancreatic cancer cells. Anticancer Drugs, 25(2), 200–203. https://doi.org/10.1097/CAD.0000000000000038

Boisvert F., van Koningsbruggen S., Navascués J. et al. (2007). The multifunctional nucleolus. Molecular Cell Biology, 8(7), 574–585. https://doi.org/10.1038/nrm2184

Boquist L. (1969). The effect of excess methionine on the pancreas. A light and electron microscopic study in the Chinese hamster with particular reference to degenerative changes. Laboratory Investigation, 21, 96–104.

Farber E., Popper H. (1950). Production of acute pancreatitis with ethionine and its prevention by methionine. Proc. Soc. Exp. Biol. Med., 74, 838–840.

Geltink R., Pearce E. (2019). The importance of methionine metabolism. Life, 8, e47221. https://doi.org/10.7554/eLife.47221

Hara H., Kiriyama S., Kasai T. (1997). Supplementation of methionine to a low soybean protein diet strikingly increases pancreatic amylase activity in rats. J. Nutr. Sci. Vitaminol (Tokyo), 43(1), 161–166.

Kaufman N., Klavins J.V., Kinney T.D. (1960). Pancreatic damage induced by excess methionine. Arch. Pathol., 70, 331–337.

Koda M., Takemura G., Okada H. et al. (2006). Nuclear hypertrophy reflects increased biosynthetic activities in myocytes of human hypertrophic hearts. Circulation Journal: Official Journal of the Japanese Circulation Society, 70(6), 710–718. https://doi.org/10.1253/circj.70.710

Larsson S.C., Giovannucci E., Wolk A. (2007). Methionine and vitamin B6 intake and risk of pancreatic cancer: a prospective study of Swedish women and men. Gastroenterology, 132(1), 113–118.

Parsa I., Marsh W.H., Fitzgerald P.J. (1970). Pancreas acinar cell differentiation. 3. Importance of methionine in differentiation of pancreas anlage in organ culture. Am J Pathol., 59, 1–22.

Vertiprakhov V.G., Butenko M.N. (2013). Exocrine function of the chicken pancreas when adding limiting amino acids to the feed. Bulletin of KrasGAU, 5, 173–177.

Xiao A.Y., Tan M.L.Y., Wu L.M. et al. (2016). Global incidence and mortality of pancreatic diseases: a systematic review, meta-analysis, and meta-regression of population-based cohort studies. Lancet Gastroenterol Hepatol., 1(1), 45–55. https://doi.org/10.1016/S2468-1253(16)30004-8

Yanko R.V., Chaka E.G., Levashov M.I. (2019). Age-related differences in the morphofunctional state of the rat pancreas after magnesium chloride administration. Russian Journal of Physiology, 105(4), 501–509.

Zhuravleva S.A. (2013). Histology. Workshop. Minsk: Higher School. 320 p.

Опубліковано
2020-12-29
Цитовано
Як цитувати
Янко, Р., Левашов, М., Чака, Е., & Сафонов, С. (2020). Гістоморфологічні зміни підшлункової залози щурів після введення метіоніну. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Біологія», 35, 117-123. https://doi.org/10.26565/2075-5457-2020-35-13
Розділ
ФІЗІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ ТА ТВАРИН