Загальна антиоксидантна активність при алотрансплантації ембріональної м’язової тканини у щурів
Анотація
Алотрансплантація ембріональної тканини є одним з актуальних напрямків в сучасній теоретичній та медичній біохімії, який розробляється для стимуляції та відновлення функцій організму. Алотрансплантацію ембріональної тканини розглядають як можливу альтернативу традиційним, консервативним методам лікування, а також як методологічну основу експериментальних розробок. Метою роботи було дослідити вплив алотрансплантації ембріональної стегнової м’язової тканини на загальну антиоксидантну активність. Для алотрансплантації ембріональних м’язових тканин використовували ембріонів строком 2–3 тижні. Під ефірним наркозом в асептичних умовах тварину фіксували до хірургічної дошки у положенні лежачи на спині, операційне поле виголювали та тричі обробляли антисептиком. Розріз проводили по внутрішній середній третині стегна. У ембріонів вилучали стегнову м’язову тканину, яку фіксували лігатурою до стегна дорослого щура. Рану пошарово зашивали щільно вузловим швом. Використану алотрансплантацію проводили згідно з хірургічними правилами операцій на м’язах. Досліджувані показники визначались на першу, третю та сьому добу після операційного втручання в тканині донора і реципієнта. Підсадку сформованої тканини та удавану операцію проводили для того, щоб виключити дію як самої операції, так і ефекту підсадки тканини, і виявити дію ембріональної тканини на сформовану. Кожен показник ми досліджували не тільки при підсадці ембріональної тканини, але й при удаваній операції та підсадці сформованої тканини до сформованої та порівнювали аналогічні показники при всіх цих трьох видах втручання. Встановлені зміни ЗАА на третю добу дослідження алотрансплантації стегнової м’язової тканини ембріона свідчать про достовірне зниження загальної антиоксидантної активності в тканині реципієнта, що може бути пов’язане зі зривом антиоксидантного захисту, який характеризується розвитком вільнорадикальних пошкоджень різних компонентів клітини і тканин, що і є синдромом пероксидації, але на сьому добу антиоксидантні системи відновлюються.
Завантаження
Посилання
Лебедева А.И., Муслимов С.А., Мусина Л.А., Щербаков Д.А. Регенерация скелетной мышечной ткани экспериментальных животных, индуцированная биоматериалом Аллоплант // International Journal of Experimental Education. – 2014. – C. 68–71. /Lebedeva A.I., Muslimov S.A., Mussina L.A., Shcherbakov D. A. Regeneration of skeletal muscle tissue of experimental animals induced by biomaterial Alloplant // International Journal of Experimental Education. – 2014. – No. 3. – P. 68–71./
Литтманн И. Оперативная хирургия. – Будапешт: Издательство академии наук Венгрии, 1985. – С. 1055–1056. /Littmann I. Operative surgery. – Budapest: Publishing house of the Academy of Sciences of Hungary, 1985. – P. 1055–1056./
Овсяннікова Л.М., Чумак А.А., Коваленко О.М. та ін. Антиоксидантна система, окисна модифікація білків і ліпідів в розвитку порушень життєдіяльності у віддаленому періоді після Чорнобильської аварії // Медичні наслідки аварії на Чорнобильській атомній електростанції. – К.: ДІА, 2007. – С. 422–436. /Ovsyannikova L.M., Chumak A.A., Kovalenko O. M. et al. Antioxidant system, oxidative modification of proteins and lipids in development of life activity disturbances in the remote period after Chernobyl accident // Medical effects of accident on Chernobyl nuclear power station. – Kyiv.: DIA, 2007. – P. 422–436./
Почерняева В.Ф., Цебржинский О.И., Шиш Н.В. Определение источников активных форм кислорода // Буковинський медичний вісник. – 2005. – Т.9, №2. – С. 214–215. /Pochernyaeva V.F., Tsebrzhinsky O.I., Shish N.V. Definition of reactive oxygen species sources // Bukovinian Medical Herald Journal. – 2005. – Vol.9, no. 2. – P. 214–215./
Репин В.С. Медицинская клеточная биология: новые фундаментальные и прикладные исследования // Трансплантация фетальных тканей и клеток человека. – М., 1996. – С. 19–27. /Repin V.S. Medical cell biology: new basic and applied researches // Transplantation of fetal tissues and human cells. – Moscow, 1996. – P. 19–27./
Станков Д.С., Катунян П.И., Крашенинников Н.Е. Нейротрансплантация в лечении травмы спинного мозга // Вестник трансплантологии и искусственных органов. – 2003. – №1. – С. 44–45. /Stankov D.S., Katunyan P.I., Krasheninnikov N.E. Neurotransplantation in treatment of spinal cord injury // Russian Journal of Transplantology and Artificial Organs. – 2003. – No. 1. – P. 44–45./
Тесевич Л.И., Барьяш В.В. Пластическое возмещение дефектов и деформаций челюстно-лицевой области свободной пересадкой тканей. – Минск: БГМУ, 2010. – 63с. /Tesevich L.I., Baryash V.V. Plastic compensation of defects and deformations of maxillofacial area by free tissue grafting. – Minsk: BSMU, 2010. – 63p./
Шумаков В.И., Онищенко Н.А., Крашенинников Н.Е. Костный мозг как источник получения мезенхимальных клеток // Вестник трансплантологии и искусственных органов. – 2002. – №4. – С. 3–6. /Shumakov V.I., Onishchenko N.A., Krasheninnikov N.E. Bone marrow as source for receiving mesenchymal cells // Russian Journal of Transplantology and Artificial Organs. – 2002. – No. 4. – P. 3–6./
Ghaly A., Marsh D.R. Aging-associated oxidative stress modulates the acute inflammatory response in skeletal muscle after contusion injury // Exp. Gerontol. – 2010. – Vol.45. – P. 381–388.
Gierer P., Rother J., Mittlmeier T. et al. Ebselen reduces inflammation and microvascular perfusion failure after blunt skeletal muscle injury of the rat // J. Trauma. – 2010. – Vol.68. – P. 853–858.
Kozakowska M., Pietraszek-Gremplewicz K., Jozkowicz A., Dulak J. The role of oxidative stress in skeletal muscle injury and regeneration: focus on antioxidant enzymes // J. Muscle Res. Cell Motil. – 2015. – Vol.36 (6). – P. 377–393.
Saclier M., Cuvellier S., Magnan M. et al. Monocyte/macrophage interactions with myogenic precursor cells during skeletal muscle regeneration // FEBS J. – 2013. – Vol.280. – P. 4118–4130.
Singh S., Canseco D.C., Manda S.M. et al. Cytoglobin modulates myogenic progenitor cell viability and muscle regeneration // Proc. Natl. Acad. Sci. USA. – 2014. – Vol.111. – P. 129–138.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої її публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи.