Вимушені міграційні процеси як виклик для України

Анотація

У статті зазначається, що масштаби міграційних процесів внаслідок агресії Росії проти України є серйозним гуманітарним викликом для нашої країни, з яким вона ще не стикалась у своїй історії. Підкреслюється, що офіційна статистика та інші джерела, а також результати численних соціологічних досліджень дають цілісну статистичну картину та географію переміщень українців як між регіонами України, так і за кордоном. За результатами Міжнародної організації з міграції (МОМ) станом на червень 2022 року понад 6 млн осіб були внутрішньо переміщеними особами (ВПО) в межах України. Станом на середину липня 2022 року в  Європі перебувало близько 6 млн українських біженців. Найбільше біженців зі статусом тимчасового захисту було у Польщі, слідом йдуть Німеччина та Чехія, Іспанія, Франція, Словаччина, Австрія, Велика Британія, Нідерланди та Швейцарія. Розглядаються причини та проблеми повернення / неповернення українських біженців на Батьківщину. Акцентується увага на тому, що серед причин повернення біженців, як і ВПО, найбільш поширеними є сприйняття безпечної ситуації, воз’єднання з родиною, труднощі щодо пошуку роботи, належних умов для проживання у тих місцях, де вони зараз тимчасово перебувають, тощо. Повернення додому на короткий термін частіше пов’язано з необхідністю забрати речі, побачитися з родиною або евакуювати близьких. Зазначається, що серед тих, хто не планує повернутися в Україну, передусім жінки з дітьми, які підуть у школу або вступлять у заклад вищої освіти за кордоном; ті, хто має вищу освіту, володіє іноземними мовами, мав високий рівень доходу та є більш пристосованим до нових умов перебування; люди, які мали наміри виїхати з України до початку повномасштабної війни; ті, хто постійно чи сезонно працював за кордоном; а також ті, хто в силу різних обставин отримує кращу соціальну та медичну допомогу за кордоном та ін. Підкреслюється, що серйозними міграційними викликами для України у подальшому можуть стати такі: продовження бойових дій та воєнного стану у довготривалій перспективі, що актуалізує негативні соціально-економічні та демографічні наслідки; проблеми функціонування міської/сільської інфраструктури та її повноцінного відновлення; рівень безробіття і фінансові можливості виплат матеріальної допомоги як безробітним, так і переміщеним особам; розробка міграційної соціальної політики, яка має бути спрямована на повернення більшості громадян до місця свого постійного проживання, що передбачає  прийняття низки відповідних нормативно-законодавчих документів на державному рівні, тощо.