Постмілітарний транзит ідентичності учасників АТО/ООС: факторна зумовленість

Анотація

У статті розглянуто процес постмілітарного транзиту ідентичності українських учасників бойових дій у зоні проведення АТО/ООС. Акцентовано на особливостях транзиту та чинниках, які впливають на його характер, з огляду на аналітичні категорії феноменологічного конструктивізму П. Бергера та Т. Лукмана, а також теорію А. Щюца. Особливу увагу зосереджено на соціологічній концептуалізації феномену мілітарної ідентичності учасників АТО/ООС. Проаналізовано зміст понять «постмілітарний транзит ідентичності» та «мілітарна ідентичність» та співвідношення відповідних феноменів. На основі аналізу та переосмислення ідей А. Щюца, П. Бергера та Т. Лукмана, а також визначення ключових чинників і суб’єктів, які впливають на постмілітарний транзит ідентичності учасників АТО/ООС, концептуалізовано феномени мілітарної ідентичності та постмілітарного транзиту ідентичності.Підкреслено, що мілітарна ідентичність конструюється у процесі комунікації учасників взаємодії. Зазначено, що специфічні практики, набуті внаслідок участі в бойових діях, постають у життєвому світі учасника АТО/ООС в якості прихованого знання, що відтворюється поза межами армійського середовища та стає дієвим способом конструювання реальності. Виокремлено такі групи учасників АТО/ООС, як громадяни, що обрали військову службу як професію; мобілізовані до лав Збройних Сил України (ЗСУ) чи Міністерства Внутрішніх Справ (МВС) (6 хвиль мобілізації протягом 2014-2015 рр); а також добровольці, що брали участь у складі батальйонів та інших збройних формувань, що не входять до лав діючої армії України. Висунуто тезу про те, що постмілітарний транзит ідентичності представників зазначених груп буде відрізнятися через різний досвід рекрутингу до лав Збройних сил чи інших збройних формувань України, відмінності умов перебування в зоні бойових дій тощо. Визначено ключові чинники, що впливають на постмілітарний транзит ідентичності учасників бойових дій, конструюючи та реконструюючи мілітарну ідентичність, а саме: контраст повсякденності в зоні бойових дій та повсякденності мирного життя, повернення до комфорту, зверхнє ставлення учасників АТО/ООС до цивільних осіб, зміна ціннісних орієнтацій, відмінність у сприйнятті образів конфлікту, сім’я та військове братерство. Підкреслено, що представлені в роботі теоретичні положення, узагальнення та висновки, а також авторські гіпотези можуть бути використані при подальших науково-практичних студіях зазначеної та дотичних тематик, а також для розробки державних програм соціальної інтеграції учасників бойових дій до умов мирного життя.