Корупція в Україні та світі як тригер послаблення державності

Анотація

В статті проаналізовано корупцію як позаправове явище, що руйнує мораль і цінності суспільства, загрожує демократії та правам людини, деформує функції державної влади, дискредитує її всередині країни та на міжнародній арені. Зазначено, що головною соціально-політичною небезпекою корупції є не стільки формування дисфункцій сфери державного управління, скільки загроза занепаду і деградації будь-якій політичній системі, бо вона спричиняє «корозію» та поступову руйнацію соціальних зв'язків у системі державного регулювання, суспільного контролю і функціонування соціальних інститутів. Соціолого-правове трактування корупції дозволило дослідити її як тригер, що послаблює державність, розкрити соціальний механізм впливу корупційних угод і зв’язків на інститути держави, оцінити політичні, економічні, правові, соціоструктурні й психологічні чинники її поширення. В онтологічному сенсі схарактеризовані іноземні та вітчизняна «моделі» корупції та шляхи протидії щодо неї; визначені соціальні маркери, що відображають її специфіку в Україні; надано реальну оцінку ступеня ефективності антикорупційних дій в Україні; доведена доцільність аналізу корупції в інтернаціональному (міжнародному) аспекті, особливо механізмів, форм і методів включення української корупції у світовий ринок корупційних послуг та проникнення транснаціональної корупції в український національний політико-економічний простір; розкрита дія соціального механізму корупції в державній структурі, внаслідок чого процес державного регулювання втрачає будь-яку моральність і соціальну цінність. Показано, що стійкий, активно «мутуючий», адаптивний до більшості соціальних змін характер корупційної діяльності в Україні не тільки формує досить поблажливе ставлення до неї представників державної влади та значної частини громадськості, але й активно гальмує демократичні трансформації та деформує суспільну свідомість українців. Підкреслено, що серед системних моделей боротьби з корупцією (тоталітарної, авторитарної, ліберальної) найбільш прагматичним є варіант «salus populi».