«Казка про рибака й рибку», або феноменологія мрій підліткової молоді

Анотація

У статті аналізуються мрії підліткової молоді як соціальний феномен. Підкреслюється, що актуальність дослідження пов’язана з перехідністю, нестійкістю соціальної позиції підлітків як соціально-демографічної групи, що зумовлює специфіку їхніх життєвих стратегій та проєктів, яка, в тому числі, знаходить свій прояв у мріях. Зазначається, що теоретичною базою публікації є засадничі концепції феноменологічної методології. Акцентується на тому, що феноменологічна соціологія реабілітує мрію як предмет соціологічного дослідження, розглядаючи її як одну з кінцевих царин значень у межах життєвого світу особистості, яку можна віднести до світів фантазії та уяви. Аналізується емпіричний матеріал для осмислення мрій сучасних підлітків, зокрема результати кількісного соціологічного дослідження, здійсненого кафедрою соціології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна серед підліткової молоді Харкова та харківської області в 2013 році. Наводяться результати контент-аналізу відповідей школярів на відкрите питання про те, щоб вони забажали від золотої рибки, якби вона погодилася виконати три їхні бажання. Підкреслюється, що отримані завдяки цьому методу дані дозволили виокремити сім груп відповідей школярів: «життєві орієнтири», «життєві стратегії», «значущі ресурси», «стосунки з іншими», «надприродне», «персональні бажання», «комбіновані бажання». Зазначається, що серед життєвих орієнтирів у школярів на першому місці «здоров’я», серед життєвих стратегій –  «освіта», а серед ресурсів – «гроші». Особлива увага приділяється групі бажань «надприродне», що найбільш яскраво демонструє сутність мріяння, яке хоча й відірване від реальності життя, проте виражає глибинні екзистенційні бажання підлітків. Презентуються результати дослідження, які свідчать про вагому роль рідних і близьких у життєвому  світі підлітків, яка не тільки значима, але й усвідомлюється ними. Підкреслюється, що отримані дані можна інтерпретувати по-різному, в тому числі як вираз життєвих орієнтирів підлітків, їхніх життєвих стратегій, життєвих планів уявлень про майбутнє, тобто використовуючи концепти, які є більш традиційними для соціології. Визначається необхідність подальших досліджень у цій царині.