Університетські культурні практики: проблеми евалюації

Анотація

У статті аналізуються проблеми евалюації культурної діяльності сучасних класичних університетів. Підкреслюється, що у постмодерному світі ця діяльність потребує триєдиного симбіозу науки, освіти і культури, які мають взаємно збагачувати і запліднювати одне одного, тобто доводиться, що потрібна нова парадигма університетського життя. На прикладі діяльності Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна демонструється, яким чином проявляється прагнення сучасного університету бути не тільки центром пізнання і професійної освіти, але й центром активних творчих культурних практик. Зазначається, що такі практики є дуже різнорідними, такими, що відрізняються за своєю спрямованістю, завданням і формам роботи. Доводиться, що через таку різнорідність виникає потреба підпорядкування цих практик головній меті та визначення інтегральної оцінки їхньої ефективності, розвитку і вдосконалення. Демонструється, що для розвитку університету як культурного хабу найкраще підходить новітня модель евалюації як інтерактивного, комунікативного, самокоригованого процесу оцінки культурної діяльності класичного університету. Ця модель описується як така, що сприяє більш глибокому і більш системному розумінню і розвитку даної діяльності. Евалюація у цьому сенсі розглядається не стільки як інструмент оцінки діяльності, скільки як інструмент її розвитку і вдосконалення в умовах, що змінюються, тобто в емерджентних соціальних контекстах. Стверджується, що в евалюаційному процесі, окрім комунікації, слід активно використовувати дослідницькі методи вивчення і аналізу думок, позицій, пропозицій, критики всіх акторів і бенефіціарів культурного проєкту. В якості таких пропонуються соціологічні опитування, експертні оцінки, фокусовані групові інтерв'ю, що дозволяють отримати цінну інформацію про реальний стан проєкту, його сильні і слабкі сторони, актуальні проблеми. Формулюються висновки про статус евалюації в сучасних освітніх практиках. Описуються потенційні напрямки подальшого дослідження евалюативних практик в освітніх контекстах.