Соціологія в Україні: інституціональний статус та актуальні дослідження

Анотація

У публікації здійснено порівняльний огляд історії, сучасного стану та напрямків наукової діяльності соціологічної асоціації України (САУ), її творчих зв’язків з європейською та світовою соціологічною спільнотою, зокрема спільних досліджень із науковцями Польщі. Підкреслено, що переважна частина українських соціологів-членів САУ працюють в університетах, Інституті соціології Національної академії наук України та центрах дослідження громадської думки. Їхніми зусиллями здійснюються численні соціологічні (теоретичні та емпіричні) дослідження з різноманітних питань життєдіяльності сучасного українського суспільства. Зазначено, що окрім вивчення традиційних для вітчизняної соціології питань соціальної трансформації у її політичних, економічних, правових, соціальних та культурних аспектах, в останні роки українські соціологи звертаються до аналізу таких проблем, як зовнішня та внутрішня міграція (проблема внутрішньо переміщених осіб); військовий конфлікт на Сході України та пов’язаний з ним волонтерський рух; соціальна нерівність, у тому числі в її нових проявах, зумовлених дигіталізацією суспільного життя тощо. Підкреслено, що сьогодні найактуальнішим питанням соціологічної рефлексії є ті зміни, що відбуваються в Україні після останніх президентських виборів. Акцентовано увагу на тому, що перемога політичного новачка на цих виборах зумовлена величезними соціальним розчаруваннями українців, оскільки їхні очікування, спровоковані Революцією Гідності, не були здійснені. Перше і найважливіше розчарування, як свідчать соціологічні дослідження, пов’язане з тим, що в країні так і не запанував мир. Друге – життєві стандарти українських громадян не покращились. Третє – боротьба з корупцією не принесла суттєвих результатів. Четверте – соціальна нерівність поглибилась: багаті стали ще більш багатими, а бідні – біднішими. П’яте розчарування – неефективність задекларованих реформ: судової, медичної, освітньої, митної, виборчої та ін. Підкреслено, що ефективність діяльності нової влади залежить, у тому числі, від врахування нею таких особливостей масової свідомості українського населення, як критичний рівень недовіри до всіх інститутів влади; ціннісна та ідеологічна амбівалентність та невизначеність. Сформульовано висновки щодо малої ймовірності повернення України на орбіту російського політичного та економічного впливу, а також перемоги радикальної націоналістичної ідеології на теренах нашої країни.