Автостоп як альтернативна система просторової мобільності

Анотація

У статті здійснено аналіз домінуючих та альтернативних систем мобільностей в сучасному світі. Підкреслено, що мобільності можуть бути як реальними, так і потенційними діями в їхньому зв’язку із соціальними відносинами у просторі й часі. Без людської потреби або бажання бути в певний час у певному місці мобільність існувати не може. Ці фактори зумовлюють різні види систем мобільностей. Зазначено, що система мобільності є комплексом соціальних відносин та матеріальної інфраструктури, що робить можливим, повторюваним та передбачуваним певний тип просторового переміщення. Будь-яка дія або рух можливі лише як частина певної системи мобільності. В сучасному світі існують домінуючі інституційно закріплені системи мобільності. Однією з найпоширеніших із них є система туризму. Розглянуто деякі теоретичні підходи до вивчення туризму, представлені в роботах таких учених, як З. Бауман, Дж. Уррі, Т. Веблен та ін. Акцентовано увагу на тому, що система туризму підпорядкована ринковим відносинам. Туризм став продуктом демонстративного споживання та одночасно одним із факторів відтворення соціальної нерівності. Підкреслено, що існують альтернативні системи просторової мобільності, виключені з ринкової логіки. Однією з найпоширеніших альтернативних систем просторової мобільності є автостоп, тобто практика безоплатних подорожей на попутному нерейсовому транспорті за згодою водія. Досліджено особливості функціонування систем просторової мобільності в сучасному світі. Розглянуто властивості домінуючих та альтернативних систем мобільності, проаналізовано відмінності між ними. Виявлено, що альтернативні системи просторової мобільності побудовані на відносинах персоніфікованої довіри. Сформульовано висновок, що автостоп виконує функцію соціальної інтеграції.