Дозвіллєві практики як прояв професійно-класової ідентичності українців
Анотація
У статті аналізуються дозвіллєві практики як зовнішні прояви професійнокласової ідентичності. Визначається ступінь наукової розробки обраної проблематики. Підкреслюється залежність між класової ідентичністю і класової позицією. Серед дозвіллєвих практик акцент зроблений на туризмі і його зв’язку з професійно-класовою ідентичністю. Розглядається теорія «цивілізації дозвілля» Ж. Дюмазедье і витоки традиції емпіричного вивчення класів У. Уорнера. Дозвілля розглядається як сукупність видів діяльності, якими людина займається за своїм вільним вибором з метою відпочинку і розваг, збагачення знань і розвитку творчих здібностей після звільнення від роботи і обов’язків по відношенню до сім’ї і суспільства. Волонтерство в статті розглядається як прояв серйозного дозвілля по Р. Стеббінсу. Також волонтерський туризм в роботі представлений як вид туризму, задля якого не потрібно витрачати багато коштів або який є взагалі майже безкоштовним. Класова ідентичність визначається в традиції неомарксизма, зокрема через рід занять. Як емпіричний індикатор роду занять обрано кодифікатор ISCO-88. Це порядкова шкала, в якій професії, попередньо закодовані за класифікатором ISCO 88, об’єднані в 9 категорій за рівнем необхідної кваліфікації і відповідних компетенцій. Зв’язок між родом занять і дозвільний практиками перевіряється на даних моніторингу Інституту соціології НАН України, зокрема на його результатах, отриманих в 2016 році. Формулюються висновки щодо проявів професійно-класової ідентичності в дозвіллєвих практиках. Тип дозвілля і ставлення до свого вільного часу стають важливими показниками приналежності індивіда до певної соціальної верстви. Через дозвіллєві практики людина ідентифікує себе з певним класом, завдяки чому суб’єктивний клас співвідноситься з об’єктивним, що було проілюстровано, зокрема, наявністю зв’язку між дозвіллєвими практиками і родом зайнятості респондентів.
Завантаження
Посилання
Миллс Р . Властвующая элита. М., 1959. 543 с.
Симонч ук Е. В. Классовые структуры в сравнительной перспективе. Украинское общество в европей ском пространстве / ред. Е. Головахи, С. Макеева. К. : Институт социологии НАН Украины, 2007. С. 33–104.
Симончук О. В. Класова дія : тенденції формування соціальних класів в Украї ні. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2011. № 4. С. 50–96.
Симончук О. В . Класова свідомість : досвід порівняльного емпіричного вивчення. Соціологія : теорія, методи, маркетинг. 2010. № 4. С. 56-84.
Симончук О. В . Класові позиції та класові ідентичності: аналіз взаємозв’язку. Наукові записки НаУКМА. Соціологічні науки, 2014. Т. 161. С. 46–55.
Петрова І. В. Дозвілля як об’єкт наукової рефлексії (друга половина ХХ ст.) Вісник Маріупольського державного університету. Сер. : Філософія, культурологія, соціологія. 2013. Вип. 6. С. 64-71. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vmdu_fks_2013_6_13.
Волков В. В., Хархордин О. В. Теория практик. Серия «Прагматический поворот» СПб.: Издательство Европейского университета в Санкт-Петербурге, 2008. Вып. 2. 298 с.
Філімонов С. Ан аліз понять «дозвілля» в сучасній науковій літературі. Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Сер. : Педагогічні науки, 2013. Вип. 121(2). С. 188-192. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/Nz_p_2013_121(2)_47
Стеббинс Р. А. Свободное время: к оптимальному стилю досуга / пер. с англ. Д. А. Кувардина. Социологические исследования. 2000. №7. С. 64–72.
Арбєніна В. Л. Структура вільного часу та спрямованість інтересів молоді. Підліток у великому місті : фактори та механізми соціалізації / за ред. Л. Г. Сокурянської. Х.: Видавничий центр ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2000. С. 107–125.
Борінштейн Є. Р . Дозвілля як соціально-філософське явище. Наукове пізнання : методологія та технологія. Філософія, 2013. Вип. 2. С. 17-23. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npmt_2013_2_6
Urry J. The Tou rist Gaze. Leisure and Travel in Contemporary Societies. London : Sage, 1990, 188 p.
Фенько А. Б. Туризм как показатель социального статуса. Социологические исследования, 2007. № 2. С. 125-131.
Геваковська М. Волонтерський туризм. Вісник Львівського університету: Сер.: Географічна, 2013. Вип.43, ч.1. С. 178-183.
Шепелюк С. І. Ту ристичний продукт та туристична послуга : критерії розмежування понять. Економіка. Управління. Інновації, 2011. № 1. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eui_2011_1_31
Соколовська Є. В ., Сидоров М. В.-С. Використання композитних змінних для вимірювання соціального статусу. Соціологічні студії, 2013. № 2. С. 76–83.
Симончук О. Класифікатор професій ISCO-88: історія розроблення, концептуальні засади, модель операціоналізації, застосування в соціологічних дослідженнях. Соціологія : теорія, методи, маркетинг, 2008. № 3. С. 24-41.
Середня заробітна плата за регіонами за місяць у 2016 році : Держстат України. URL : http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2016/ gdn/reg_zp_m/reg_zpm16_u.htm
Мануильская К. М. Методический анализ вопросов о доходе. Коммуникативные сбои как индикаторы качества. Мониторинг общественного мнения. 2014. № 4. С. 41-59.