Методичні аспекти вимірювання мілітарної ідентичності

  • Katherina Bataeva Харківський гуманітарний університет «Народна українська академія», вул. Лермонтовська, 27, Харків, 61024, Україна, https://orcid.org/0000-0002-4628-4817
  • Anna Artemenko Харківський гуманітарний університет «Народна українська академія», вул. Лермонтовська, 27, Харків, 61024, Україна,
Ключові слова: мілітарна ідентичність, військові практики, мілітарна культура, травматичний бойовий досвід, армія, ветеран

Анотація

У статті представлено обґрунтування соціологічної методики вимірювання мілітарної ідентичності ветеранів збройних конфліктів. Виокремлено три типи мілітарної ідентичності – стійкий, ситуативний і несформований – які порівнюються за таких підстав: спрямованість ідентифікації, прихильність до мілітарного досвіду, сила зв’язку і сила відторгнення від армії, лояльність до мілітарної маскулінної культури, здійснення військових практик, сприйняття армії як сім’ї або як професійної організації, емоційна прив’язаність до армії, мотиваційне обґрунтування приходу в армію, екзистенційна оцінка служби в армії. Стійкий тип мілітарної ідентичності проявляється в прихильності ветерана мілітарному досвіду/культурі після повернення з армії. Ситуативний тип характеризується «змішаною» ідентифікацією ветерана як з армією, так і з різними цивільними групами; кожна з цих форм актуалізується залежно від контексту/ситуації. Несформований тип мілітарної ідентичності характеризується відсутністю (або слабкою формою) прихильності армійському досвіду, а також сильною ідентифікацією ветерана з різними цивільними групами. Розглянуто особливості таких психологічних методик вимірювання мілітарної ідентичності, як «Шкала мілітарної ідентичності» С. Ланкастера, С. Кінчле і С. Кастро та методика вимірювання чотирьох модифікацій мілітарної ідентичності (професійної, ідеалістичної, військової та індивідуалістичної) Р. Йохансена, Д. Лаберга і М. Мартінусена. Зроблено висновок, що в соціологічному дослідженні необхідно враховувати вплив на формування мілітарної ідентичності таких демографічних та соціальних чинників, як стать, час перебування в армії, рівень освіти, вік призову в армію, місце проживання, мотивація приходу в армію, сімейний стан, наявність/відсутність травматичного бойового досвіду.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографії авторів

Katherina Bataeva, Харківський гуманітарний університет «Народна українська академія», вул. Лермонтовська, 27, Харків, 61024, Україна,

доктор філософських наук, доцент, професор кафедри соціології, bataevaekaterina72@yahoo.com

Anna Artemenko, Харківський гуманітарний університет «Народна українська академія», вул. Лермонтовська, 27, Харків, 61024, Україна,

аспірант кафедри соціології, a.b.renkas@ukr.net

Посилання

Батаева Е., Артеменко А. Концепт милитарной идентичности в современной социологии. Вісник ХНУ ім. В. Каразіна. Серія «Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи». 2018. Вип. 40. С. 29-35.

Johansen R. B., Laberg J. C. & Martinussen M. Measuring military identity: Scale development and psychometric evaluations. Social Behavior and Personality: An International Journal. 2013. № 41. Р.861–880. doi:10.2224/ sbp.2013.41.5.861

Huntington S. P. The soldier and the State. London: The Belknap Press of Harvard University Press, 1957.

Lancaster S. L., Hart R. P. Military identity and psychological functioning: A pilot study. Military Behavioral Health. 2015. № 3. Р.83–87. doi:10.1080/21635781.2014.995 254

Lancaster S., Kintzle S., Castro C. Validation of the Warrior Identity Scale in the Chicagoland Veterans Study. Identity: International Journal of Theory and Research. 2018. Vol. 18. № 1. Р.34–43. doi.org/10.1080/15283488.2017.1410157

Tajfel H. Social identity and intergroup relations. Cambridge: Camdridge Univ. Press, 1982.

Grimell J. Making dialogue with an existential voice in transition from military to civilian life. Theory & Psychology, 2017. Vol. 27(6). Р. 832–850.

Maringira G., Gibson D., Richters A. ‘‘It’s in my blood’’: the military habitus of former Zimbabwean soldiers in exile in South Africa. Armed Forces Sociology. 2015. №41(1). Р.23–42. doi.org/10.1177/0095327X14523001.

Castano E., Yzerbyt V., & Bourguignon D. We are one and I like it. The impact of entitativity on social identification. European Journal of Social Psychology, 2003. № 33, Р.735–754.

Даниленко О. Інтерпретація ідей А. Шюца при дослідженні ситуації солдата, який повертається додому, в сучасній Україні. Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2018. №1. С.118-133.

Кононов И. Кризис и война как травматические события в биографиях жителей Донбасса. Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: зб. наук. праць, 2015. Вип. 21. С.143-156.

Кастано Э., Лейднер Б., Славута П. Процессы социальной идентификации, групповая динамика и поведение комбатантов. Международный журнал Красного Креста. 2008. Т.90. № 870. С.69-87.

Friedman M. J. Posttraumatic Stress Disorder among Military Returnees from Afghanistan and Iraq. American Journal of Psychiatry. 2006. №163(4). Р.586-593.

Батаева Е., Артеменко А. Концептуализация транзита милитарной идентичности в современной социологии. Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Політологія. Соціологія. Право». 2018. № 3. С.19-26.

Опубліковано
2019-11-17
Як цитувати
Bataeva, K., & Artemenko, A. (2019). Методичні аспекти вимірювання мілітарної ідентичності. Український соціологічний журнал, 19(1-2), 32-42. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/14667
Розділ
Статті