(Не)Прозорий соціум: вибір між прайвесі та свободою

Анотація

Статтю присвячено окресленню «трансгоризонту» зняття опозиції прозорого/непрозорого соціуму в цифрову епоху на основі аналізу проблеми вибору між прайвесі та свободою в мережі Інтернет. Розглянуто інтерпретації концепту прозорості в європейській інтелектуальній історії від Джеремі Бентама до Вальтера Беньяміна. Охарактеризовано сучасні концепції прозорого суспільства (Джанні Ваттімо, Девід Брін, Бюн-Чул Хан, Ісаак Нахон-Серфаті та ін.). Досліджено конфлікт між «білим» і «чорним» розумінням соціальної прозорості, що проявляється у протистоянні свободи і прайвесі, доступного і конфіденційного, публічного та приватного в інтернет-просторі, у водорозділі між кіберзлочинністю і кібербезпекою. Проаналізовано лицьовий та зворотній бік мережевої «відкритості» один одному мешканців інтернет-галактики. Доведено, що радикальний чутливий контент не має знаходитися у відкритому доступі та з необхідністю ставить питання медіаекології, медіагігієни і медіаправа. Окреслено песимістичний «жест відміни» самої ідеї інформаційної відкритості, сконцентрований у питаннях: «як зникнути?», «як стати невидимим?». Показано, чому наявність таємниць, право на приватність та збереження конфіденційності є необхідною умовою життя соціуму, гарантією його безпеки. Розкрито ключові теми дискусій щодо відкритості та доступності інформації в Інтернеті. Показано, що в демократичному соціумі бути прозорим – достойно і почесно, у тоталітарному – ризиковано і небезпечно. Сучасний соціум визначено як «нібито прозорий» (als-ob-транспарентний), тобто «ймовірно прозорий», «напівпрозорий», «квазіпрозорий», «неначе прозорий», що передбачає його еластичність, гнучкість, пластичність, здатність бути плинним і довільно змінювати ступінь інформаційної проникності ad hoc, в залежності від специфіки комунікаційної ситуації.