Метапорядок категорій vs/and метакатегорія порядку

  • Alexander Golikov Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна 4, м. Свободи, Харків 61022, Україна, https://orcid.org/0000-0002-6786-0393
Ключові слова: категорії, метакатегоріі, порядок, абстрагування, соціологія, методологія, епістемологія

Анотація

Стаття присвячена теоретичному дослідженню теорії як порядку виробництва цієї теорії на категоріальному рівні. Грунтуючись на історико-соціологічному матеріалі і концептуальному аналізі, автор досліджує на прикладі метакатегоріі порядку логіку розвитку соціології як науки. Аналізується ряд пануючих в соціології поглядів на питання абстракції і конкретики, емпірики і теорії, узагальнень і уточнень, універсалістської понятійності та партикулярної прикладності. Підкреслюється, що абстрагування, відбір і побудова метакатегорій є магістральним шляхом не тільки в «нормальних науках» (за Т. Куном), але і в науках, які можуть себе їм протиставляти, в тому числі і в різноманітних проектах соціології. Як приклад метамови аналізуються розробки Н. Лумана і акторно-мережевої теорії. Досліджуються шляхи впровадження в соціологію метакатегорій, їхнього абстрагування та ствердження. Виділяються три ключових джерела метакатегорій для соціології (саморух соціології, запозичення з філософії, вилучення з інших наук). Вводиться важливе розрізнення в соціологічному теоретизування метакатегорій, категорій і службових слів. Окремий акцент зроблено на аналізі того, як метакатегоріі практикуються в соціологічному дискурсі. Авторські гіпотези і попередні висновки перевіряються на матеріалі метакатегоріі соціального порядку в інтерпретації низки провідних соціологів-теоретиків. Для верифікації задіюються напрацювання П.О. Сорокіна, Т. Парсонса, П. Бурдьє та І. Гофмана. Висновується епістемологічна значущість метакатегорій для соціології і їхня роль в науковому порядку організації пізнання. Зокрема, автор доводить, що дослідження метакатегорії порядку дозволяє розітнути метапорядок категорій в теоретичній соціології. Порядок як одна з найбільш абстрактних, найменш забарвлених та методологічно ангажованих метакатегорій в цьому списку володіє високим потенціалом експлікації логіки розвитку соціології.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Alexander Golikov, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна 4, м. Свободи, Харків 61022, Україна,

доктор соціологічних наук, доцент кафедри соціології, a.s.golikov@gmail.com

Посилання

Кун Т. Структура научных революций. Москва: Прогресс, 1977. 300 с.

Бауман З. Философия и постмодернистская социология. Вопросы философии. 1993. № 3. С. 46-61.

Лиотар Ж.-Ф. Состояние постмодерна. СанктПетербург: Алетейя, 1998. 160 с.

Давыдов А.А. Системная социология – социология XXI века? Социологические исследования. 2006. № 6. С. 20-25.

Луман Н. Тавтология и парадокс в самоописаниях современного общества. Социо-Логос. Вып. 1. М., 1991. С. 194-218.

Фейерабенд П. Против метода. Очерк анархистской теории познания. Москва: АСТ, 2007. 413 с.

Поступной А.Н. Преподавание социологии в Украине: состояние и перспективы. Вестник Харьковского национального университета имени В.Н. Каразина «Социологические исследования современного общества: методология, теория, методы». 2007. Выпуск 38. С. 140-146.

Бурдье П. Университетская докса и творчество: против схоластических делений. Socio-Logos’96. Альманах Российско-французского центра социологических исследований Института социологии Российской Академии наук. Москва : Socio-Logos, 1996. С. 8-31.

Гегель Г. В. Ф. Наука логики. В 3-х тт. Москва: Мысль, 1970.

Батыгин Г.С. Структурный функционализм Толкотта Парсонса. Вестник РУДН. Серия «Социология». 2003. № 4-5. С. 6-34.

Филиппов А.Ф. Теория систем: аутопойесис продолжается. Социологическое обозрение. 2003. Том 3. № 1. С. 50-58.

Хокинг С. Чёрные дыры и молодые вселенные. Москва : АСТ, 2017. 176 с.

Ерофеева М.А. Акторно-сетевая теория и проблема социального действия. Социология власти. 2015. № 1. С. 17-36.

Ло Дж. Объекты и пространства. Социологическое обозрение. 2006. Том 5. № 1. С. 30-42.

Окатов А.В. Типология и эволюция общества в социологической концепции Г. Спенсера. Вестник Тамбовского университета. Серия: Гуманитарные науки. № 2014. 2014. № 10. С. 32-39.

Гуц А.К. Квантовый подход к описанию социальной статики и социальной динамики Огюста Конта. Математические структуры и моделирование. 2016. № 40. С. 65-71

Парсонс Т. О структуре социального действия. Москва: Академический Проект, 2000. 880 с.

Голіков О.С. Фабрикація порядку. Знання в конституюванні соціального. Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2018. 592 с.

Фромм Э. Революция надежды. Навстречу гуманизированной технологии. Москва : АСТ, 2006. 288 с.

Парсонс Т. Система современных обществ. Москва: Аспект-Пресс, 1998. 270 с.

Парсонс Т. О социальных системах. Москва: Академический проект, 2002. 832 с.

Сорокин П.А. Причины войны и условия мира. Социологические исследования. 1993. № 12. С. 140-148.

Сорокин П.А. Человек, цивилизация, общество. Москва: Политиздат, 1992. 544 с.

Бурдье П. Homo Academicus. Москва: Издательство Института Гайдара, 2018. 464 с.

Гофман И. Ритуал взаимодействия. Москва: Смысл, 2009. 319.

Гофман И. Анализ фреймов. Эссе об организации повседневного опыта. Москва: ИС РАН, 2003. 752 с.

Бурдье П. Клиническая социология поля науки. Социоанализ Пьера Бурдьё. Альманах Российско-Французского центра социологии и философии Института социологии Российской Академии наук. Москва: Алетейя, 2001. С. 19-35.

Опубліковано
2020-02-17
Як цитувати
Golikov, A. (2020). Метапорядок категорій vs/and метакатегорія порядку. Український соціологічний журнал, 22, 16-25. https://doi.org/10.26565/2077-5105-2019-22-02

Найбільш популярні статті цього автора (авторів)