Архієпископ Агапіт (Вишневський) на тлі церковних, суспільних та політичних перетворень (1867 – 1923?).
Анотація
Мета дослідження – реконструювати ключові етапи біографії архієпископа Катеринославського і Маріупольського Агапіта (Вишневського) та проаналізувати його багатогранну діяльність у контексті соціально-політичних трансформацій початку XX століття. Автор розглядає долю владики як яскраве відображення драматичного шляху Православної Церкви в епоху революції та війни, коли духовенство опинилося перед необхідністю адаптації до кардинально нових умов.
Методологія дослідження включає історико-біографічний та контекстуальний підходи з використанням принципів мікроісторії. Джерельна база охоплює публікації церковної періодики, архівні свідчення, матеріали єпархіальних зібрань та сучасну історіографію. Особливу увагу приділено аналізу адміністративної та суспільної діяльності архієрея, його взаємодії з духовенством, громадськими організаціями та владою різних політичних режимів.
Наукова новизна статті полягає в комплексному розгляді служіння Агапіта до і після революції 1917 року, включаючи маловивчені епізоди його конфлікту з єпархіальним духовенством, оцінку його реакції на політичні виклики та переосмислення його ролі в церковно-суспільному житті Катеринославщини. У статті систематизовано участь Агапіта в церковній політиці різних режимів; вперше введено в обіг окремі наративні та діловодні документи, що висвітлюють низку маловідомих епізодів (наприклад, роль прот. Кречетовича, внутрішньоєпархіальні конфлікти, взаємодія з СРН, сприйняття владики в Катеринославі); показано, що Агапіт не вкладається в бінарну модель «чорносотенець / автокефаліст», а займає складну, гнучку позицію, яка сформувалася як стратегія пристосування до мінливих обставин революційної дійсності.
Висновки. Архієпископ Агапіт проявив себе як прагматичний адміністратор, який прагнув зберегти стабільність церковного життя в умовах зміни політичних режимів. Він займав виважену позицію між імперською лояльністю та українськими національними тенденціями, в часи революції підтримував українізацію, брав епізодичну участь в автокефальному русі, але згодом дистанціювався від цього вектора під впливом обставин. В умовах тиску з боку радянської влади приєднався до обновленства. Він намагався знайти прийнятну з точки зору церковних канонів межу лояльності до мінливих політичних режимів, щоб забезпечити своїй єпархії та самому собі спокійне служіння, але ця тактика в умовах більшовицького антирелігійного терору виявилася програшною.
Завантаження
Посилання
Архиерейское самодержавие или соборность Церкви. Приднепровский край. Екатеринослав. 1917, 8 августа. С. 3.
Архипастырское воззвание. Екатеринославские епархиальные ведомости, 1917, Отд. офиц., (8), С. 103-104.
Бирюкова Ю. А. Священник Владимир Востоков – участник белого движения и основатель Братства Животворящего Креста. Вестник Свято-Филаретовского Института. 2020. Вып. 34. С. 194-214.
Бирюкова Ю. Юго-Восточный русский церковный собор 1919 года в свете наследия Всероссийского поместного собора 1917-1918 годов. Вопросы теологии. 2020. Т. 2, № 4. С. 617-624.
Біднов В. Церковні справи в Україні. Тернів, 1921. 47 с.
Бойко О. В., Сніда Є. О. Постать архієпископа Агапіта Катеринославського на тлі церковно-політичних процесів пореволюційного періоду (1917-1924). Придніпров’я: історико-краєзнавчі дослідження, 2010, (8), С. 225-233.
В епархиальном церковном совете. Полтавские епархиальные ведомости, 1917, № 16, 15 серпня. С. 1308.
Винниченко В.К. Відродження нації. Публічна електронна бібліотека української художньої літератури. URL: http://ukrlit.org/faily/avtor/vynnychenko_volodymyr_kyrylovych/vynnychenko-vidrodzhennia_natsii.pdf
Второе пастырское собрание в Екатеринославе. Екатеринославские епархиальные ведомости, 1912, (8), С. 381-415.
Дело ректора семинарии о. И. Кречетовича. Приднепровский край, 1917, 8 мая. Екатеринослав. С.2.
Днепропетровская епархия. Информационно-справочное издание. Днепропетровск, 2008. 648 с.
Екатеринославские епархиальные ведомости, Отд. неоф., 1912, (23).
Епархиальный съезд клира и мирян. Приднепровский край, 1917, 12 июля. Екатеринослав. С.2.
Епістолярна спадщина академіка Д. І. Яворницького. Випуск 6. Дніпропетровськ, 2012. 848 с.
Євсєєва Т. М. Російська православна церква в суспільно-політичному житті України 1917-1921 рр. Дис. канд. іст. н. К., 2002. 247 с.
Заруба В. Родзянки: стовпи імперії. Дніпро, 2022. 190 с.
Зеньковский В. В. Пять месяцев у власти. М., 2011. 648 с.
К пятилетию архипастырского служения преосвященнейшего Агапита, епископа Екатеринославского и Мариупольского в Екатеринославской епархии. Екатеринослав, 1916. 22 с.
К сведению духовенства епархии и исполнению. Екатеринославские епархиальные ведомости, 1917, (8), С. 107.
Клос В. Преосвященний єпископ Агапіт (Вишневський) як настоятель Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря (1902–1908). Православний вісник, 2017, (11), С. 41-52.
Кострюков А. А. Временное высшее церковное управление на Юго-Востоке России как начало зарубежной церковной власти. Вестник Православного Свято-Тихоновского гуманитарного университета. 2008. Вып. II:3 (28). С. 50-60.
Н. А. Почему? Русская Правда, 1914, 15 февраля. Екатеринослав. С.3.
На Украине и вне ее. Панихиды по Т. Г. Шевченко и духовенство. Украинская жизнь. 1916. №2. С. 9.
На передодні великих річниць. Дніпрові хвилі, 1911, (7-8). Катеринослав. С.89-90.
Никон (Рклицкий), архиепископ. Митрополит Антоний (Храповицкий) и его время. Кн.2. Нижний Новгород, 2004. 512 с.
Обзор деяний Священного Собора Православной Российской Церкви 1917-1918 гг. Т.1-3. М., 2002. 400 с.
Основные положения программы Всероссийского национального союза. Екатеринославские епархиальные ведомости. 1912. №21. С. 881-882.
Первый всероссийский съезд духовенства и мирян в Москве. Полтавские епархиальные ведомости, 1917, № 15, 1 агуста. С. 1232-1238.
Протокол общего собрания корпораций духовно-учебных заведений г. Екатеринослава с участием корпораций волынско-виталиевского епархиального женского училища и делегата от Бахмутского мужского духовного училища 26-29 апреля 1917 г. Екатеринославские епархиальные ведомости. 1917. №15. С. 253-269.
Путь моей жизни. Воспоминания митрополита Евлогия (Георгиевского), рассказанные Т. Манухиной. Москва, 1994. 560 с.
Речь преподавателя семинарии В. А. Беднова. Вестник Екатеринославского Губернского Комитета Православной Церкви. 15 марта 1917. №1. С. 2.
Савенко, А. Украинцы или малороссы? Ростов-на-Дону, 1919. 31 с.
Савчук В. В. О. Біднов і Д. І. Яворницький в Катеринославі 1917–1918. Наддніпрянська Україна: історичні процеси, події, постаті, 2008, (8), С. 328–340.
Саликовский А. Ф. Больной вопрос (Об украинской идее и русской интеллигенции). Украинская жизнь. 1912. №2. С. 22-32.
Скоропадський П. Спогади. Кінець 1917 – грудень 1918. Київ – Філадельфія, 1995. 493 с.
Смолякова И. Н. Новые типы епархиальных духовно-учебных заведений в Российской империи в начале ХХ века. Вестник Православного Свято-Тихоновского гуманитарного университета. 2024. Вып. 120. С. 44-56.
Спиридович А. И. Великая Война и Февральская Революция 1914-1917 гг. Нью-Йорк, 1960. 398 с.
Справочная книга Екатеринославской епархии за 1913 год. Екатеринослав, 1914. 488 с.
Стародуб А. Агапіт. Енциклопедія Сучасної України. URL: https://esu.com.ua/article-42503
Стародубов А. Ф. Записки очевидца. Екатеринослав. 1918-1923 гг. (Дневник в 2-х книгах). Кн. 1. Днепропетровск, 2001. 231 с.
Требование момента. Екатеринославские епархиальные ведомости, 1917, (4), С. 59-61.
«Требование заполнения анкеты сексота необязательно». Инструкция ГПУ Украины по организации групп «Живой Церкви». Вестник Православного Свято-Тихоновского гуманитарного университета. 2011. Вып. 5 (42). С. 118-119.
Тригуб О. Розкол Російської Православної Церкви в Україні (1922-1939): між державним політичним управлінням та реформацією. Миколаїв, 2009. 320 с.
Український військовий з’їзд. Нова Рада, 1917, (34), С. 3.
Ульяновський В. Церква в Українській Державі 1917-1920. Київ, 1997. 200 с.
Хроника. Екатеринославские епархиальные ведомости, 1917, 1 июля, (19), С. 345-346.
Шевченко и мазепинство. Русская Правда, 1914, 15 марта. Екатеринослав. С.2-3.
Шкаровский М. Русская Православная Церковь в ХХ веке. М., 2010. 480 с.
Шруб К. Агапіт Вишневський: останній архієпископ дореволюційного Катеринослава і перший предстоятель УПЦ. 2019. URL: https://gorod.dp.ua/news/163831
Южная заря, 1913, 26 февраля. Екатеринослав.
Coles, A., Urusov V. Letters of Life in an Aristocratic Russian Household Before and After the Revolution. Ed. by N. Tyrras. New York: The Edwin Mellen Press, 2000. 431 p.
Російський державний історичний архів.
References
Andrusyshyn, B. The Church in the Ukrainian State 1917–1920 (the Era of the Directory of the Ukrainian People's Republic). Kyiv, 1997. 136 p. (In Ukrainian).
Hierarchical autocracy or conciliarity of the Church. Dnieper region. Yekaterinoslav. 1917, August 8. P. 3. (In Russian).
Archpastoral Appeal. Yekaterinoslav Diocesan Gazette, 1917, Off. part, (8), Pp. 103–104. (In Russian).
Biryukova Yu. A. Priest Vladimir Vostokov – Participant in the White Movement and Founder of the Life-Giving Cross Brotherhood. St. Philaret’s Institute Bulletin. 2020. Issue 34. Pp. 194–214. (In Russian).
Biryukova Yu. The Southeastern Russian Church Council of 1919 in the Light of the Legacy of the All-Russian Local Council of 1917–1918. Issues of Theology. 2020. Vol. 2, No. 4. Pp. 617–624. (In Russian).
Bidnov, V. Church Affairs in Ukraine. Terniv, 1921. 47 p. (In Ukrainian).
Boyko, O. V., Snida, Ye. O. The Figure of Archbishop Ahapyt of Katerynoslav Against the Background of Church-Political Processes in the Post-Revolutionary Period (1917–1924). Prydniprovia: Historical and Local Lore Studies, 2010, (8), Pp. 225–233. (In Ukrainian).
In the Diocesan Church Council. Poltava Diocesan Gazette, 1917, No. 16, August 15. P. 1308. (In Russian).
Vynnychenko, V.K. The Rebirth of a Nation. Public Electronic Library of Ukrainian Fiction. URL: http://ukrlit.org/faily/avtor/vynnychenko_volodymyr_kyrylovych/vynnychenko-vidrodzhennia_natsii.pdf
The Second Pastoral Meeting in Yekaterinoslav. Yekaterinoslav Diocesan Gazette, 1912, (8), Pp. 381–415. (In Russian).
The Case of Seminary Rector Fr. I. Krechetovich. Prydniprovsky Krai, 1917, May 8. Yekaterinoslav. P. 2. (In Russian).
Dnipropetrovsk Diocese. Information and Reference Publication. Dnipropetrovsk, 2008. 648 p. (In Russian).
Yekaterinoslav Diocesan Gazette, Non-off. part, 1912, (23). (In Russian).
Diocesan Congress of Clergy and Laity. Prydniprovsky Krai, 1917, July 12. Yekaterinoslav. P. 2. (In Russian).
The Epistolary Heritage of Academician D. I. Yavornytsky. Issue 6. Dnipropetrovsk, 2012. 848 p. (In Ukrainian).
Yevseyeva, T. M. The Russian Orthodox Church in the socio-political life of Ukraine, 1917–1921. Dissertation for the degree of Candidate of Historical Sciences. Kyiv, 2002. 247 p. (In Ukrainian).
Zaruba, V. The Rodziankos: Pillars of the Empire. Dnipro, 2022. 190 p. (In Ukrainian).
Zenkovsky, V. Five Months in Power. Moscow, 2011. 648 pp. (In Russian).
On the Fifth Anniversary of the Archpastoral Service of His Grace Ahapyt, Bishop of Yekaterinoslav and Mariupol in the Yekaterinoslav Diocese. Yekaterinoslav, 1916. 22 p. (In Russian).
For the Attention and Execution of the Diocesan Clergy. Yekaterinoslav Diocesan Gazette, 1917, (8), P. 107. (In Russian).
Klos, V. His Grace Bishop Ahapyt (Vyshnevsky) as Abbot of St. Michael’s Golden-Domed Monastery (1902–1908). Orthodox Herald, 2017, (11), Pp. 41–52. (In Ukrainian).
Kostryukov A. A. The Temporary Higher Church Administration in Southeastern Russia as the Beginning of Foreign Church Authority. St. Tikhon’s University Review. 2008. Issue II:3 (28). Pp. 50–60. (In Russian).
N. A. Why? Russkaya Pravda, 1914, February 15. Yekaterinoslav. P. 3. (In Russian).
In Ukraine and Beyond. Memorial Services for T. H. Shevchenko and the Clergy. Ukrainian Life. 1916. No. 2. P. 9. (In Russian).
On the Eve of Great Anniversaries. Dniprovski Khvyli, 1911, (7–8). Katerynoslav. Pp. 89–90. (In Ukrainian).
Nikon (Rklitsky), Archbishop. Metropolitan Anthony (Khrapovitsky) and His Time. Book 2. Nizhny Novgorod, 2004. 512 p. (In Russian).
Review of the Acts of the Holy Council of the Orthodox Russian Church 1917–1918. Vol. 1–3. Moscow, 2002. 400 p. (In Russian).
Basic Provisions of the All-Russian National Union Program. Yekaterinoslav Diocesan Gazette. 1912. No. 21. Pp. 881–882. (In Russian).
The First All-Russian Congress of Clergy and Laity in Moscow. Poltava Diocesan Gazette, 1917, No. 15, August 1. Pp. 1232–1238. (In Russian).
Minutes of the General Meeting of the Corporations of Theological Schools in Yekaterinoslav with the Participation of the Corporations of the Volyn-Vitaliev Diocesan Women’s School and a Delegate from the Bakhmut Men’s Theological School, April 26–29, 1917. Yekaterinoslav Diocesan Gazette. 1917. No. 15. Pp. 253–269. (In Russian).
The Path of My Life. Memoirs of Metropolitan Eulogius (Georgievsky), as Told to T. Manukhina. Moscow, 1994. 560 p. (In Russian).
Speech by seminary teacher V. A. Bednov. Bulletin of the Yekaterinoslav Provincial Committee of the Orthodox Church. March 15, 1917. No. 1. P. 2. (In Russian).
Savenko, A. Ukrainians or Little Russians? Rostov-on-Don, 1919. 31 p. (In Russian).
Savchuk, V. V. O. Bidnov and D. I. Yavornytsky in Katerynoslav 1917–1918. Naddniprianska Ukraina: Historical Processes, Events, Figures, 2008, (8), Pp. 328–340. (In Ukrainian).
Salikovsky A. F. A Sore Point (On the Ukrainian Idea and the Russian Intelligentsia). Ukrainian Life. 1912. No. 2. Pp. 22–32. (In Russian).
Skoropadsky, P. Memoirs. Late 1917 – December 1918. Kyiv – Philadelphia, 1995. 493 p. (In Russian).
Smolyakova I. N. New Types of Diocesan Theological Schools in the Russian Empire in the Early 20th Century. St. Tikhon’s University Review. 2024. Issue 120. Pp. 44–56. (In Russian).
Spiridovich A. I. The Great War and the February Revolution 1914–1917. New York, 1960. 398 p. (In Russian).
Reference Book of the Yekaterinoslav Diocese for 1913. Yekaterinoslav, 1914. 488 p. (In Russian).
Starodub A. Ahapyt. Encyclopedia of Modern Ukraine. URL: https://esu.com.ua/article-42503 (In Ukrainian).
Starodubov A. F. Notes of an Eyewitness. Yekaterinoslav. 1918–1923 (A Diary in 2 Books). Book 1. Dnipropetrovsk, 2001. 231 p. (In Russian).
The Demand of the Moment. Yekaterinoslav Diocesan Gazette, 1917, (4), Pp. 59–61. (In Russian).
“Filling Out a Secret Agent Questionnaire Is Not Mandatory.” GPU of Ukraine’s Instructions on Organizing “Living Church” Groups. St. Tikhon’s University Review. 2011. Issue 5 (42). Pp. 118–119. (In Russian).
Tryhub, O. The Schism of the Russian Orthodox Church in Ukraine (1922–1939): Between State Political Management and Reformation. Mykolaiv, 2009. 320 p. (In Ukrainian).
Ukrainian Military Congress. Nova Rada, 1917, (34), P. 3. (In Ukrainian).
Ulyanovsky, V. The Church in the Ukrainian State 1917–1920. Kyiv, 1997. 200 p. (In Ukrainian).
Chronicle. Yekaterinoslav Diocesan Gazette, 1917, July 1, (19), Pp. 345–346. (In Russian).
Shevchenko and Mazepism. Russkaya Pravda, 1914, March 15. Yekaterinoslav. Pp. 2–3. (In Russian).
Shkarovsky M. The Russian Orthodox Church in the 20th Century. Moscow, 2010. 480 p. (In Russian).
Shrub, K. Ahapyt Vyshnevsky: The Last Archbishop of Pre-Revolutionary Katerynoslav and the First Primate of the UOC. 2019. URL: https://gorod.dp.ua/news/163831 (In Ukrainian).
Yuzhnaya Zarya, 1913, February 26. Yekaterinoslav. (In Russian).
Coles, A., Urusov, V. Letters of Life in an Aristocratic Russian Household Before and After the Revolution. Ed. by N. Tyrras. New York: The Edwin Mellen Press, 2000. 431 p. (In English).
Russian State Historical Archive.