Застосування концепту когнітивний фактор у процесі прийняття управлінських рішень та плануванні
Анотація
У статті досліджено застосування концепту когнітивний фактор у процесі оперативного планування в умовах складного та динамічного середовища. Основну увагу зосереджено на аналізі місії та визначенні проблеми в умовах обмеження ресурсів. В основних доктринах НАТО з планування операцій та національних доктринах країн-членів НАТО таких як AJP-5, COPD та JP 5-0 визначені такі категорії оперативних факторів як фактори часу, сили, простору та інформації, але не враховується когнітивний фактор.
Теоретично обґрунтовано необхідність застосування концепту когнітивний фактор як оперативного фактору для забезпечення ефективного оперативного планування об’єднаного застосування військових сил та засобів з невійськовими спроможностями. Концепт когнітивний фактор є невід’ємною складовою процесу прийняття управлінських рішень, неврахування якого може призвести до невірного визначення проблеми, протилежної сторони, як тої, яка її створює, та розробці оптимального шляху вирішення проблеми. Когнітивний фактор має архетипну природу, є відносно стійким та може визначатись цінностями, переконаннями, національною, організаційною культурами та культурою прийняття рішень, ментальними моделями, доктринами та правилами.
Визначено, що концепт когнітивний фактор поєднує фактори часу, сили, простору та інформації в єдине ціле в процесі оперативного планування, зокрема сприяє формуванню системного уявлення про існуючий стан середовища, соціальної системи, візуалізації їх динамічного розвитку та бажаного майбутнього стану, аналізу проблеми та розроблюванню шляхів її вирішення.
Запропоновано застосовувати в процесі оперативного планування на доктринальному рівні концепт когнітивний фактор сумісно з оперативними факторами часу, сили, простору та інформації. Це може сприяти підвищенню ефективності оперативного планування та встановленню домінування в прийнятті рішень в умовах воєнного стану.
Завантаження
Посилання
Ackoff, R. L. (1971). Towards a System of Systems Concepts. Management Science, 17(11), 661–671. http://www.jstor.org/stable/2629308
Ackoff, R. L. (1994). Systems Thinking and Thinking Systems. System Dynamics Review . 10. 2-3, Summer-Fall, 175-188. https://doi.org/10.1002/sdr.4260100206
Blatny, Janet M., & Sondergaard, Steen. (2025). Cognitive Warfare: NATO Chief Scientist Research Report. Belgium, Brussels: STO.
Collins dictionary. https://www.collinsdictionary.com/dictionary/english/factor
Constantinescu, Maria. (2026). Weaponizing the mind – emerging technologies in cognitive warfare. Defense & Security Analysis, 1–23. https://doi.org/10.1080/14751798.2026.2641840
Deppe, Christoph, & Gary S. Schaal. (2024). Cognitive warfare: a conceptual analysis of the NATO ACT cognitive warfare exploratory concept. Front. Big Data, 01 November, Sec. Machine Learning and Artificial Intelligence Vol. 7. https://doi.org/10.3389/fdata.2024.1452129
Durand, Gilbert (1992). The Anthropological Structures of the Imaginary. (M. Sankey & J. Hatten, Trans). (11th ed.). Brisbane: Boombana Publication.
Eikmeier, Dale C., & Titel, Iova. (2021). Factor Analysis A Valuable Technique in Support of Mission Analysis. Military review, September-October, 65-73.
Garretson, P. (2017). USAF Strategic Development of a Domain. Over The Horizon (OTH) Journal, 10 June. Montgomery (AL, USA): Air Command and Staff College. https://othjournal.com/ 2017/07/10/strategic-domain-development/.
Guyader, Hervé Le. (2022). Cognitive Warfare: The Future of Cognitive Dominance. B. Claverie, B. Prébot, N. Buchler & F. Du Cluzel (editors). Bordeaux: NATO-STO Collaboration Support Office.
HQs, Department of the Army. (2021). Army Multi-Domain Transformation Ready to Win in Competition and Conflict.
Joint Chiefs of Staff. (2011). Planner’s Handbook for Operational Design. Vertion 1.0. Joint Staff, J-7 Joint and Coalition Warfighting Suffolk, Virginia.
Joint Chiefs of Staff. (2020). Joint Planning (JP 5-0).
Kahneman, D., Sibony, O., & Sunstein, C. (2021). Noise. Harper Collins Publishers.
Llachinski, Andrew. (1996). Land Warfare and Complexity, Part I: Mathematical Background and Technical Sourcebook (U). Center for Naval Analyses.
Naplyokov, Yuriy. (2017). NATO Operational Planning process, Part I. Kyiv: NDUU.
Naplyokov, Yuriy. (2025). Operational planning for maintaining national security and defense. Monograph. Кyiv: NDUU. http://doi.org/10.35668/OPNSD
NATO Standardization Office. (2019). Allied joint doctrine for the planning of
operations (AJP-5).
NATO. (2022). Allied Joint Doctrine (AJP-01. Edition F, Version 1).
NATO SHAPE Allied Command Operations. (2023). Comprehensive Operations Planning Directive (COPD, Version 3.1).
Paul, Richard & Linda, Elder. (2008). The Miniature Guide to Critical Thinking Concepts and Tools. University of California at Berkeley: The Foundation for Critical Thinking.
Rittel, H.W.J., & Webber, M.M. (1973). Dilemmas in a general theory of planning. Policy sciences, 4, 155–169. https://doi.org/10.1007/BF01405730
Senge, P. M. (2006). The Fifth Discipline: The Art & Practice of the Learning Organization. New York, NY: Doubleday.
Vego, Milan. (2000). Operational warfare. U. S. Naval War College.
Авторське право (c) 2026 Теорія та практика державного управління

Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).