ГРОШОВІ ПЕРЕКАЗИ ТА НАДХОДЖЕННЯ ВІД НЕПРЯМИХ ПОДАТКІВ В АЛЖИРІ: ДАНІ, ОТРИМАНІ ЗА ДОПОМОГОЮ МОДЕЛЕЙ ARDL ТА ECM

Фатех Джмафу Університет імені Амара Теліджі — Лагуат, P.O. Box 73, Лагуат, 03000, Алжир https://orcid.org/0000-0001-8661-5599
Ахмед Бенсада Університет імені Амара Теліджі — Лагуат, P.O. Box 73, Лагуат, 03000, Алжир https://orcid.org/0009-0001-4891-8481
Абубакер Хуалед Університет імені Баджі Мохтара — Аннаба, P.O. Box 12, Аннаба, 23000, Алжир https://orcid.org/0009-0004-0042-0184
Хассіба Альмі Університет імені Баджі Мохтара — Аннаба, P.O. Box 12, Аннаба, 23000, Алжир https://orcid.org/0009-0001-7560-754X

Ключові слова: грошові перекази, непрямі податки, модель ARDL, модель ECM, Алжир

Анотація

У цьому дослідженні вивчається вплив грошових переказів від мігрантів на збір непрямих податків в Алжирі у період з 1977 по 2023 рік. У дослідженні використовуються методи авторегресійної моделі з розподіленим лагом (ARDL) та моделі корекції помилок (ECM) для аналізу довгострокових структурних впливів та короткострокових динамічних ефектів, при цьому частка імпорту у ВВП та рівень інфляції використовуються як контрольні змінні з метою усунення прогалини в дослідженнях, що стосуються лише однієї країни. Результати дослідження свідчать про складний взаємозв’язок і використовують тестування меж для встановлення довгострокової рівноваги між цими двома системами. Однак дослідження показує, що грошові перекази не впливають на надходження від непрямих податків через структурні зміни в економіці. Короткострокова динаміка позитивно реагувала на шоки грошових переказів, оскільки ці перекази призводили до тимчасового зростання споживання, що не перетворювалося на постійне зростання податкових надходжень. Аналіз корекції помилок показав, що інституційна адаптація відбувалася надзвичайно повільно: надходження від непрямих податків наближалися до свого довгострокового рівноважного рівня зі щорічним темпом 10,5 %. Тести на причинно-наслідковий зв’язок за Грейнджером не виявляють прогнозного зворотного зв’язку між грошовими переказами та надходженнями від непрямих податків на жодному рівні. Це дослідження показує, що збір непрямих податків страждає від двох проблем: структурної негнучкості та тіньової економіки. Для усунення цих обмежень необхідні два взаємодоповнюючих заходи державної політики: розширення доступу до офіційних банківських послуг та заохочення підприємств до використання цифрових платежів. Уряд повинен запровадити нову політику щодо ПДВ, щоб перетворити тимчасові витрати на грошові перекази на податкові надходження для країни. Крім того, це дослідження доповнює обмежені емпіричні дані щодо фіскальних наслідків грошових переказів у країнах, що розвиваються, та надає рекомендації для політиків, які прагнуть посилити мобілізацію внутрішніх доходів.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографії авторів

Фатех Джмафу, Університет імені Амара Теліджі — Лагуат, P.O. Box 73, Лагуат, 03000, Алжир

доктор філософії з фінансових наук та бухгалтерського обліку

Ахмед Бенсада, Університет імені Амара Теліджі — Лагуат, P.O. Box 73, Лагуат, 03000, Алжир

доктор філософії з фінансових наук та бухгалтерського обліку

Абубакер Хуалед, Університет імені Баджі Мохтара — Аннаба, P.O. Box 12, Аннаба, 23000, Алжир

доктор філософії з економічних наук, професор

Хассіба Альмі, Університет імені Баджі Мохтара — Аннаба, P.O. Box 12, Аннаба, 23000, Алжир

доктор філософії з економічних наук

Посилання

Ali, U., Mughal, M. Y., Ayaz, M., & Ahmed, J. (2024). Migrant remittances and the adoption of information and communication technology. Information Economics and Policy, 68, 101101. https://doi.org/10.1016/j.infoecopol.2024.101101

Asatryan, Z., Bittschi, B., and & Doerrenberg, P. (2017). Remittances and public finances: Evidence from oil-price shocks. Journal of Public Economics, 155, 122–137. https://doi.org/10.1016/j.jpubeco.2017.09.009

Ayad, H., Bendahmane, A., & Dahmani, M. D. (2025). The interactive effects of remittance inflows on economic growth in Algeria: Is the N-shaped hypothesis valid? Politická Ekonomie, 73(4), 584–614. https://doi.org/10.18267/j.polek.1464

Bangaké, C., Avom, D., Ndoya, H., & Adouma, P. (2025). Do remittances increase tax revenues in developing countries? Evidence from the threshold regression models. Applied Economics, 57(38), 5975–5991. https://doi.org/10.1080/00036846.2024.2374458

Bettin, G., Presbitero, A. F., & Spatafora, N. L. (2017). Remittances and vulnerability in developing countries. World Bank Economic Review, 1–23. https://doi.org/10.1093/wber/lhv053

Bouzerb, K., Khoualed, A., & Almi, H. (2024). Diaspora investments as a mechanism for financing developing economies: A review of the Nigerian diaspora bond experience. Journal of Public Administration, Finance and Law, 32, 149–164. https://doi.org/10.47743/jopafl-2024-32-11

Clemens, M. A., Özden, Ç., & Rapoport, H. (2014). Migration and development research is moving far beyond remittances. World Development, 64, 121–124. https://doi.org/10.1016/j.worlddev.2014.05.018

Combes, J. L., Ebeke, C. H., Etoundi, S. M. N., & Yogo, T. U. (2014). Are remittances and foreign aid a hedge against food price shocks in developing countries? World Development, 54, 54-54. https://doi.org/10.1016/j.worlddev.2013.07.011

Delessa, K., Alemu, T., & Bane, J. (2024). Remittances inflow and economic growth nexus in Sub-Saharan Africa: Do institutional quality and macroeconomic stability matter? Heliyon, 10(3), e25690. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2024.e25690

Ebeke, C. (2010). Remittances, value-added tax and tax revenue in developing countries. Working Papers, Article 201030. https://ideas.repec.org//p/cdi/wpaper/1208.html

Giovannetti, G., Santi, F., & Velucchi, M. (2024). “Migrants know better”: Migrants’ networks and FDI. Economia Politica, 41(1), 85–121. https://doi.org/10.1007/s40888-024-00324-3

Lee, S. (2024). Remittances and tax structure in developing countries. https://seunghunlee918.github.io/research/

Narayan, P. (2005). The saving-and-investment nexus for China: Evidence from integration tests. Applied Economics, 37, 1979–1990. https://doi.org/10.1080/00036840500278103

Ogweno, J. (2023). Essays on fiscal space in developing countries: The role of international remittances, convergence programs, and fiscal federalism (Issue 2023ORLE1025) [Theses], Université d’Orléans; Kenyatta University (Nairobi; 1985). https://theses.hal.science/tel-04353241

Pesaran, M. H., Shin, Y., & Smith, R. J. (2001). Bounds testing approaches to the analysis of level relationships. Journal of Applied Econometrics, 16(3), 289–326. http://dx.doi.org/10.1002/jae.616

Tahir, N. E., Farhi, K., & Lamri, A. (2025). Impact of migrants’ remittances on economic growth compared to other foreign capital flows in Algeria: a Standard study of the 1990_2022 period using ARDL’s self-degradation method. Maaref, 20(2), 971–991. https://asjp.cerist.dz/en/article/285121

Tyburski, M. D. (2025). Remittances and Revenue in Latin America, 1990–2017. Studies in Comparative International Development, 60(1), 142–167. https://doi.org/10.1007/s12116-023-09390-3

Ahmadov, V., & Woldu, G.T. (2025). Remittances and tax revenue in SSA countries: A panel ARDL approach. Scientific Annals of Economics and Business, 72 (4), 697–711. https://doi.org/10.47743/saeb-2025-0042

Ahmadov, V., & Zohrab, P. (2024). Money transfers and tax revenue in post-socialist countries: Evidence from the panel ARDL model. Regional Science Policy and Practice, 16(5), 100016. https://doi.org/10.1016/j.rspp.2024.100016

Yasser, A., Chami, R., Ebeke, C. H., & Barajas, A. (2012). Remittances channel and fiscal impact in the Middle East, North Africa, and Central Asia. IMF Working Papers, 12 (104), 1. https://doi.org/10.5089/9781475502947.001