СОЦІАЛЬНО-ЕТИЧНІ ПРИНЦИПИ ДЕМОТИВАЦІЇ ПЕРСОНАЛУ ПІДПРИЄМСТВА ЯК ФАКТОР ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРАННЯ

Світлана Бірюченко Держаний університет «Житомирська політехніка», вул. Чуднівська, 103, Житомир, 10005, Україна https://orcid.org/0000-0002-6340-8607
Тетяна Остапчук Держаний університет «Житомирська політехніка», вул. Чуднівська, 103, Житомир, 10005, Україна https://orcid.org/0000-0001-9623-0481

Ключові слова: демотивація, професійне вигорання, соціально-етичні принципи, управління людськими ресурсами

Анотація

Метою статті є обґрунтування методологічних підходів до дослідження соціально-етичних принципів демотивації персоналу підприємства як фактора професійного вигорання. У дослідженні професійне вигорання розглядається не лише як індивідуальна психологічна реакція працівника на надмірне навантаження чи стрес. Це також складне багатофакторне явище. Воно формується під впливом організаційних, управлінських, соціальних та етичних чинників внутрішнього середовища підприємства. Застосування інструментів цифрової аналітики дозволило визначити посилення уваги науковців до феномену психологічного та професійного виснаження у міждисциплінарних дослідженнях. Це допомогло відстежити поступову інституціоналізацію проблеми професійного вигорання у суспільному та науковому напрямах. Дослідження встановило, що ключовими детермінантами професійного вигорання є не лише інтенсивність праці або психологічне перевантаження, але й несправедливість управлінських процедур, дефіцит довіри до керівництва, непрозорість системи винагород, відсутність етичної комунікації та порушення принципів поваги до працівника. Встановлено, що систематичний вплив цих чинників породжує моральний стрес, який поступово трансформує початкову демотивацію працівника у стійкий стан емоційного виснаження, професійного відчуження та втрати продуктивності. Наукова новизна полягає у розвитку концепції професійного вигорання як наслідку соціально-етичної деформації системи управління людськими ресурсами та у розробленні інтегрованої моделі його подолання, що базується на поєднанні етичного середовища, справедливих управлінських практик, психологічної безпеки та механізмів відновлення ресурсів працівників. Практична цінність одержаних результатів полягає у можливості використання запропонованої моделі для формування програм HR-менеджменту. Це також дає змогу удосконалювати корпоративну культуру та впроваджувати системи ранньої діагностики ризиків професійного вигорання на підприємствах.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографії авторів

Світлана Бірюченко, Держаний університет «Житомирська політехніка», вул. Чуднівська, 103, Житомир, 10005, Україна

кандидат економічних наук, доцент

Тетяна Остапчук, Держаний університет «Житомирська політехніка», вул. Чуднівська, 103, Житомир, 10005, Україна

доктор економічних наук, професор

Посилання

Halan, L., Zhuravlova, O., & Kulchytska, A. (2024). Conceptualization of professional burnout in scientific literature. Psykholohichni perspektyvy, 44, 38–51. https://doi.org/10.29038/2227-1376-2024-44-gal (in Ukrainian)

Sazonova, T. O., & Vasiukha, O. V. (2024). The impact of emotional burnout on personnel behavior. Ukrainian Journal of Applied Economics and Technology, 3, 241–245. https://doi.org/10.36887/2415-8453-2024-3-42 (in Ukrainian)

Terenda, N. O., Pavliv, T. B., & Terenda, O. A. (2021). Professional burnout as one of the unresolved problems of the healthcare system. Visnyk sotsialnoi hihiieny ta orhanizatsii okhorony zdorovia Ukrainy, 2, 29–33. https://doi.org/10.11603/1681-2786.2021.2.12377 (in Ukrainian)

Nguyen Thi Hoai Thu, Wilson, A., & McDonald, F. (2015). Motivation or demotivation of health workers providing maternal health services in rural areas in Vietnam: findings from a mixed-methods study. Hum Resour Health, 13(91). https://doi.org/10.1186/s12960-015-0092-5

Chênevert, D., Kilroy, S., Johnson, K., & Fournier, P.L. (2021). The determinants of burnout and professional turnover intentions among Canadian physicians: application of the job demands-resources model. BMC Health Serv Res, Sep 20, 21(1), 993. https://doi.org/10.1186/s12913-021-06981-5

Dall'Ora, C., Ball, J., Reinius, M., & Griffiths, P. (2020). Burnout in nursing: a theoretical review. Hum Resour Health, 18(1), 41. https://doi.org/10.1186/s12960-020-00469-9

Salama, W., Abdou, A.H., Mohamed, S.A.K., & Shehata, H.S. (2022). Impact of Work Stress and Job Burnout on Turnover Intentions among Hotel Employees. Int J Environ Res Public Health, 19(15), 9724. https://doi.org/10.3390/ijerph19159724

Chorna, V. V., Khliestova, S. S., Hudzevych, L. S., Kalashchenko, S. I., & Hrynzovskyi, A. M. (2025). Predictors of professional motivation for the development of emotional burnout syndrome among medical workers worldwide and in Ukraine. Ukraine. Health of the Nation, 4(82), 90–102. https://doi.org/10.32782/2077-6594/2025.4/10

Vartanova, O., & Kuznetsov, D. (2024). Analysis of professional burnout factors among employees and students of higher education institutions in the context of personnel well-being management. Ekonomika ta suspilstvo, 59. https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-59-50 (in Ukrainian)

Bakker, A. B., & Demerouti, E. (2007). The Job Demands–Resources Model: State of the Art. Journal of Managerial Psychology, 22(3), 309–328. https://doi.org/10.1108/02683940710733115

Kotera Y, Mayer C-H & Vanderheiden E (2021) Cross-Cultural Comparison of Mental Health Between German and South African Employees: Shame, Self-Compassion, Work Engagement, and Work Motivation. Front. Psychol, 12, 627851. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2021.627851

Müller M. & Kubátová J. (2026). A systematic review of managerial burnout and personal crisis: Navigating the interplay of individual, organizational, and environmental factors. German Journal of Human Resource Management: Zeitschrift Für Personalforschung, 40 (1), 15-55.

Samant, S., Mishra, N. & Ray, S. (2026). The work-family and burnout nexus: insight from a qualitative survey of coal miners in India. Humanit Soc Sci Commun, 13, 17. https://doi.org/10.1057/s41599-025-06279-5

Greenberg, J. (1987). A Taxonomy of Organizational Justice Theories. Academy of Management Review, 12(1). https://doi.org/10.5465/amr.1987.4306437

Valdiviezo, K., & Morsa, M. (2026). Occupational stress and professional burnout among the workforce: The relationship between organizational justice and burnout in Generations X & Y. Acta Psychologica, 264. https://doi.org/10.1016/j.actpsy.2026.106499

Nguyen, P.-T., Nguyen-Le, L.-T., Duong-Vo, T.-L., Tran-Thien, G.-P., & Tran-Chi, V.-L. (2025). The role of work motivation and organizational justice in employee stress: A cross-sectional study. Bangladesh Journal of Multidisciplinary Scientific Research, 11(1), 116–128. https://doi.org/10.46281/bjmsr.v11i1.2751

Lainidi, O., Johnson, J., Griffin, B., Koutsimani, P., Mouratidis, C., Keyworth, C., & O’Connor, D. B. (2025). Associations between burnout, employee silence and voice: A systematic review and meta-analysis. Psychology & Health. https://doi.org/10.1080/08870446.2025.2509074

Schaufeli, W. B., De Witte, H., & Desart, S. (2020). Burnout Assessment Tool (BAT): Development, validity, and reliability. International Journal of Environmental Research and Public Health, 17(24). https://doi.org/10.3390/ijerph17249495

Varaksina, O., Barkhatov, I., & Indutnyi, A. (2025). Stages of development of staff demotivation and its impact on organizational effectiveness in the managerial context. Ekonomika ta suspilstvo, 72. https://doi.org/10.32782/2524-0072/2025-72-88 (in Ukrainian)

Fedoryshyn, H. M., & Kytsmen, N. Z. (2020). Socio-psychological factors of professional burnout among personnel of the State Emergency Service of Ukraine. Sotsialno-pravovi studii, 2(8), 178–185. https://doi.org/10.32518/2617-4162-2020-2-178-185 (in Ukrainian)