СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ВИЩОЇ ОСВІТИ: ТЕНДЕНЦІЇ, ВИКЛИКИ ТА ПЕРЕТВОРЕННЯ У ГРУЗІЇ

Лія Чарекішвілі Європейський університет, вул. Гурамішвілі, 76, Тбілісі, 0141, Грузія https://orcid.org/0009-0006-5812-8682

Ключові слова: вища освіта, професійна освіта та навчання, Грузія, рівність, цифровізація, результати випускників, економіка вищої освіти

Анотація

Системи вищої освіти у світі переживають глибоку та прискорену структурну трансформацію, зумовлену одночасним впливом макроекономічних чинників масифікації, технологічних зрушень, змін у вимогах ринку праці та еволюцією моделей державного і приватного фінансування. У статті представлено комплексний огляд літератури та емпіричний аналіз тенденцій у сфері третинної освіти, що охоплює їх соціально-економічні виклики, структурні зміни та системні трансформації. Дослідження поєднує систематичне опрацювання міжнародної наукової та економічної політичної літератури з оригінальними статистичними даними, отриманими з національного сектору вищої та професійно-технічної освіти (VET) Грузії за академічний рік 2025/2026.

Такий подвійний фокус забезпечує ґрунтовний діалог між глобально теоретизованою динамікою людського капіталу та контекстуально специфічними емпіричними реаліями, роблячи внесок у порівняльну літературу, де пострадянські та південно-кавказькі освітні економіки залишаються суттєво недопредставленими. Огляд літератури критично аналізує шість тематичних доменів: доступ і рівність; інституційне забезпечення якості та ринкова підзвітність; моделі управління та розподілу витрат; інтернаціоналізація та глобальні мережі мобільності студентів; цифрова педагогічна інфраструктура; результати випускників у контексті взаємозв’язку між вищою освітою та ринком праці.

Емпіричні результати, отримані з офіційних статистичних даних, демонструють стійке інституційне зростання поряд із збереженням структурних диспропорцій. Основні тенденції включають 8,0% річне зростання кількості нових вступників, 19,7% збільшення кількості іноземних студентів — що приносить значні доходи та позиціонує Грузію як регіонального експортера освітніх послуг — та динамічне 15,3% зростання у сфері професійно-технічної освіти. Водночас 16,0% скорочення кількості захистів докторських дисертацій та різка географічна концентрація освітньої інфраструктури у столиці Тбілісі створюють серйозні системні ризики для розвитку регіонального людського капіталу та довгострокової економічної стійкості.

У висновках статті запропоновано рекомендації політики, спрямовані на оптимізацію розподілу фінансових ресурсів, пом’якшення регіональних економічних дисбалансів та підвищення ефективності державних інвестицій у сферу третинної освіти.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографія автора

Лія Чарекішвілі, Європейський університет, вул. Гурамішвілі, 76, Тбілісі, 0141, Грузія

доктор економічних наук, професор

Посилання

Altbach, P. G., & de Wit, H. (2021). Internationalization in higher education: Global trends and recommendations for its future. Policy Reviews in Higher Education, 5(1), 28–46. https://doi.org/10.1080/23322969.2020.1820898

Aristovnik, A., Keržič, D., Ravšelj, D., Tomaževič, N., & Umek, L. (2020). Impacts of the COVID‒19 pandemic on life of higher education students. Sustainability, 12(20), 8438. https://doi.org/10.3390/su12208438

Ball, S. J. (2003). The teacher's soul and the terrors of performativity. Journal of Education Policy, 18(2), 215–228. https://doi.org/10.1080/0268093022000043065

Becker, G. S. (1964). Human Capital: A Theoretical and Empirical Analysis, with Special Reference to Education. National Bureau of Economic Research. https://doi.org/10.7208/chicago/9780226041223.001.0001

Bozkurt, A., & Sharma, R. C. (2020). Emergency remote teaching in a time of global crisis due to CoronaVirus pandemic. Asian Journal of Distance Education, 15(1), i–vi. https://doi.org/10.5281/zenodo.3778083

Callender, C., & Jackson, J. (2005). Does the fear of debt deter students from higher education? Journal of Social Policy, 34(4), 509–540. https://doi.org/10.1017/S004727940500913X

Charekishvili L. Educational Challenges in Georgia: From the Soviet Era to the Present. Mastering Challenges: Navigating the Waves of Innovation in a Tech‒Driven World : X Business Systems Laboratory International Symposium, January 22‒23, 2026, Bucharest, Romania. https://bslab‒symposium.net/Bucharest‒2026/Book%20of%20Abstract‒BSLab‒2026.pdf

Charekishvili L. Educational empowerment: a catalyst for eradicating domestic violence. SIMM, 2024.

Crawford, J., Butler‒Henderson, K., Rudolph, J., Malkawi, B., Glowatz, M., Burton, R., Magni, P. A., & Lam, S. (2020). COVID‒19: 20 countries' higher education intra‒period digital pedagogy responses. Journal of Applied Learning & Teaching, 3(1), 1–20. https://doi.org/10.37074/jalt.2020.3.1.7

de Wit, H., & Altbach, P. G. (2021). Fighting for funding against inequality post‒COVID‒19. International Higher Education, (105), 3–4. https://ihe.bc.edu/pub/nnptug6j

Dearden, L., Fitzsimons, E., & Wyness, G. (2014). Money for nothing: Estimating the impact of student aid on participation in higher education. Economics of Education Review, 43, 66–78. https://doi.org/10.1016/j.econedurev.2014.09.005

Dougherty, K. J., & Natow, R. S. (2015). The Politics of Performance Funding for Higher Education: Origins, Discontinuations, and Transformations. Johns Hopkins University Press. https://doi.org/10.1353/book.39586

Hazelkorn, E. (2011). Rankings and the Reshaping of Higher Education: The Battle for World‒Class Excellence. Palgrave Macmillan. https://doi.org/10.1057/9780230306394

Hazelkorn, E., & Mihut, G. (Eds.). (2021). Research Handbook on University Rankings. Edward Elgar Publishing. https://doi.org/10.4337/9781788974981

Hodges, C., Moore, S., Lockee, B., Trust, T., & Bond, A. (2020). The difference between emergency remote teaching and online learning. EDUCAUSE Review, 27, 1–12.

Johnstone, D. B. (2004). The economics and politics of cost sharing in higher education: Comparative perspectives. Economics of Education Review, 23(4), 403–410. https://doi.org/10.1016/j.econedurev.2003.09.004

Teichler, U. (2004). The changing debate on internationalisation of higher education. Higher Education, 48(1), 5–26. https://doi.org/10.1023/B:HIGH.0000033771.69078.41

Lucas, S. R. (2001). Effectively maintained inequality: Education transitions, track mobility, and social background effects. American Journal of Sociology, 106(6), 1642–1690. https://doi.org/10.1086/321300

Marginson, S. (2016). The worldwide trend to high participation higher education: Dynamics of social stratification in inclusive systems. Higher Education, 72(4), 413–434. https://doi.org/10.1007/s10734‒016‒0016‒x

Marginson, S., & Yang, L. (2022). Individual and collective outcomes of higher education: A comparison of Anglo‒American and Chinese approaches. Globalisation, Societies and Education, 20(1), 1–31. https://doi.org/10.1080/14767724.2021.1932436

McGuinness, S., Bergin, A., & Whelan, A. (2018). Overeducation in Europe: Trends, convergence, and drivers. Oxford Economic Papers, 70(4), 994–1015. https://doi.org/10.1093/oep/gpy022

Nussbaum, M. C. (2010). Not for Profit: Why Democracy Needs the Humanities. Princeton University Press. https://doi.org/10.1515/9781400883509

Patrinos, H. A. (2024). Estimating the return to schooling using the Mincer equation. IZA World of Labor, 278. https://doi.org/10.15185/izawol.278.v2

Psacharopoulos, G., & Patrinos, H. A. (2018). Returns to investment in education: A decennial review of the global literature. Education Economics, 26(5), 445–458. https://doi.org/10.1080/09645292.2018.1484426

Reich, J., & Ruipérez‒Valiente, J. A. (2019). The MOOC pivot: From disrupting higher education to supplementing it. Science, 363(6423), 130–131. https://doi.org/10.1126/science.aav7958

Selwyn, N. (2024). Digital degrowth: Toward radically sustainable education technology. Learning, Media and Technology, 49(2), 186–199. https://doi.org/10.1080/17439884.2022.2159978

Stensaker, B., & Harvey, L. (Eds.). (2011). Accountability in Higher Education: Global Perspectives on Trust and Power. Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203846162

Teichler, U. (2017). Internationalisation trends in higher education and the changing role of international student mobility. Journal of International Mobility, 5(1), 177–216. https://doi.org/10.3917/jim.005.0179

Tight, M. (2020). Research into quality assurance and quality management in higher education. In J. Huisman & M. Tight (Eds.), Theory and Method in Higher Education Research (Vol. 6, pp. 185–202). Emerald Publishing. https://doi.org/10.1108/S2056‒375220200000006012

Tomlinson, M. (2017). Forms of graduate capital and their relationship to graduate employability. Education + Training, 59(4), 338–352. https://doi.org/10.1108/ET‒05‒2016‒0090

Tomlinson, M. (2012). Graduate employability: A review of conceptual and empirical themes. Higher Education Policy, 25(4), 407–431. https://doi.org/10.1057/hep.2011.26

Trow, M. (1994). Managerialism and the academic profession: The case of England. Higher Education Policy, 7(2), 11–18. https://doi.org/10.1057/hep.1994.13

Walker, I., & Zhu, Y. (2011). Differences by degree: Evidence of the net financial rates of return to undergraduate study for England and Wales. Economics of Education Review, 30(6), 1177–1186. https://doi.org/10.1016/j.econedurev.2011.01.002

Westerheijden, D. F., Stensaker, B., & Rosa, M. J. (Eds.). (2007). Quality Assurance in Higher Education: Trends in Regulation, Translation and Transformation. Springer. https://doi.org/10.1007/978‒1‒4020‒6012‒0

Williams, J. (2016). Academic Freedom in an Age of Conformity: Confronting the Fear of Knowledge. Palgrave Macmillan. https://doi.org/10.1057/9781137514790

Yorke, M. (2004). Employability in the undergraduate curriculum. European Journal of Education, 39(4), 409–427. https://doi.org/10.1111/j.1465-3435.2004.00194.x

Yosso, T. J. (2005). Whose culture has capital? A critical race theory discussion of community cultural wealth. Race Ethnicity and Education, 8(1), 69–91. https://doi.org/10.1080/1361332052000341006