ЕКОНОМІЧНІ ТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ПЕРЕШКОДИ У ДОСТУПІ ДО ВИЩОЇ ОСВІТИ: КЕЙС-СТАДІ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ АДЖАРІЯ, ГРУЗІЯ

Анотація

У даній статті досліджуються ключові соціально-економічні чинники, що впливають на можливість молоді отримати доступ до вищої освіти (ВО) та завершити її в Грузії. Дослідження зосереджується на регіональному контексті, зокрема на Аджарії (Грузія). Хоча в Грузії всі громадяни мають рівні права на отримання ВО, на практиці багато студентів стикаються з невидимими бар’єрами задовго до вступу до університету, а також під час навчання. У цьому дослідженні аналізується, як соціальні та економічні умови походження визначають доступ до вищої освіти, з особливим акцентом на рівні доходу, сімейному походженні, гендерній приналежності, місці проживання тощо.

Дослідження базується на кількісному підході та використовує структурований опитувальник, заповнений 315 студентами бакалаврських програм у шести муніципалітетах Автономної Республіки Аджарія: Батумі, Кобулеті, Хелвачаурі, Кеда, Хуло та Шуахеві.

На основі цих кількісних методів дослідження та структурованих анкет у дослідженні аналізується, як вищезазначені фактори впливають на освітній вибір студентів та їхні можливості завершити вищу освіту без затримок.

Результати дослідження показують, що фінансові обмеження, сімейне походження та регіональні розбіжності залишаються основною перешкодою для доступу до вищої освіти. Ця проблема особливо гостро стоїть серед домогосподарств з низьким рівнем доходу. Більшість респондентів належать до домогосподарств з низьким або нижчим середнім рівнем доходу, і студенти з цих груп витрачають непропорційно велику частку доходу домогосподарства на витрати, пов’язані з освітою.

Обмежені фінансові ресурси не дають студентам можливості повністю присвятити себе навчанню; натомість вони поєднують навчання з роботою або шукають інші джерела фінансування, щоб забезпечити себе. Як наслідок, цей процес підвищує ризик затримки з отриманням диплома або відрахування зі навчання. Слід зазначити, що студенти, які працюють на повну ставку, зазвичай мають менше часу та енергії для навчальної роботи.

Гендерні відмінності також є очевидними: студентки в більшій мірі покладаються на програми державного фінансування, тоді як студенти-чоловіки частіше самостійно забезпечують своє навчання за рахунок заробітної плати.

Нещодавні урядові реформи, спрямовані на реструктуризацію системи вищої освіти, викликали суперечливі дискусії. У цьому контексті висновки даної роботи підкреслюють необхідність цілеспрямованих політичних заходів, спрямованих на зменшення освітньої нерівності, посилення соціальної мобільності та підтримку студентів, які цього потребують. Дослідження надає практичні рекомендації для керівників закладів вищої освіти, політиків та місцевих зацікавлених сторін, які беруть участь у плануванні освіти та соціальному розвитку.