ВПЛИВ ГЛОБАЛЬНОЇ ІНСТИТУЦІОНАЛІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПРОЄКТІВ НА ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЙ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВ

Анотація

У статті досліджено вплив глобальної інституціоналізації соціального інвестування та впровадження соціальних проєктів на трансформацію підходів до формування стратегій забезпечення економічної безпеки підприємств. Метою статті є теоретичне обґрунтування та розробка прикладного інструментарію інтеграції соціального інвестування у стратегічне планування економічної безпеки підприємств в умовах глобальної інституціоналізації та посилення турбулентності зовнішнього середовища. Ідентифіковано ключові тренди глобальної трансформації ринку соціальних інвестицій, серед яких домінуючим є перехід від добровільної корпоративної соціальної відповідальності до жорсткої інституційної регламентації через механізми ESG-звітності (GRI, SASB, CSRD). Доведено, що інструменти соціального інвестування мають комплексний і мультиплікативний вплив на всі функціональні складові економічної безпеки підприємства. У ході дослідження підтверджено наявність прямого взаємозв’язку між рівнем соціальної відповідальності підприємства та його резильєнтністю до зовнішніх економічних загроз. Встановлено, що підприємства з високим рівнем інтеграції соціального інвестування характеризуються антикрихкістю та здатністю використовувати кризові явища як джерело стратегічних можливостей. Запропоновано авторську модель інтеграції соціального інвестування у стратегію забезпечення економічної безпеки підприємства. Модель передбачає взаємодію зовнішнього інституційного середовища і внутрішніх управлінських процесів через аналітичний, стратегічний, інструментальний та контрольний блоки, що забезпечує циклічність, адаптивність і безперервність удосконалення стратегічних рішень. Доведено, що її застосування дозволяє трансформувати соціальні проєкти у стратегічний інструмент управління ризиками та підвищення економічної безпеки підприємства. Обґрунтовано, що сучасна парадигма економічної безпеки підприємств зазнає суттєвої трансформації: від домінування реактивно-захисних підходів до формування проактивних стратегій, орієнтованих на сталий розвиток і управління нефінансовими ризиками.