ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ПРОЄКТНИМИ КОМАНДАМИ В УМОВАХ ВІЙНИ Й НЕВИЗНАЧЕНОСТІ: ВИМІР РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ

Анотація

У статті досліджено особливості управління проєктними командами в умовах війни та високої невизначеності з акцентом на резильєнтність як здатність організації, команди й окремого працівника зберігати керованість, адаптуватися до шоків і відновлювати продуктивність після збоїв. Метою дослідження є обґрунтування підходів до підвищення ефективності управління проєктними командами в умовах воєнних загроз шляхом поєднання адаптивного проєктного менеджменту, кризового реагування та практик організаційної стійкості. Методологічну основу становлять системний аналіз наукових публікацій, порівняльний аналіз традиційних і адаптивних моделей управління, узагальнення міжнародних та українських кейсів, а також структурно-функціональний аналіз інструментів підтримання безперервності роботи команд. Уточнено відмінність між управлінням ризиком і управлінням невизначеністю: якщо ризик допускає попередню оцінку ймовірностей, то невизначеність вимагає коротких циклів планування, сценарного мислення, резервування ресурсів і децентралізованого прийняття рішень. Доведено, що в умовах війни традиційні лінійні підходи втрачають ефективність через високу мінливість зовнішнього середовища, тоді як адаптивні підходи забезпечують швидшу реакцію на зміну пріоритетів, підвищують операційну гнучкість і зменшують втрати від переривань. На основі аналізу міжнародного досвіду та української практики виділено чинники стійкості проєктних команд: психологічна безпека, дублювання критичних ролей, багатоканальна кризова комунікація, короткі горизонти планування, цифрове резервування даних, диверсифікація постачання та наявність планів безперервності бізнесу і відновлення. Запропоновано двоконтурний набір практичних рекомендацій: на людському та командному рівні - формалізація протоколів безпеки, підтримка ментального здоров'я, крос-навчання та розвиток емпатійного лідерства; на операційно-процесному рівні - rolling-wave planning, децентралізація оперативних рішень, резервування інфраструктури, сценарне планування і регулярне оновлення Business Continuity Plan та Disaster Recovery Plan. Практичне значення результатів полягає у можливості безпосереднього використання запропонованих рекомендацій підприємствами, державними структурами та проєктними офісами, які працюють у середовищі повторюваних кризових порушень.