ПАРАДИГМИ ФОРМУВАННЯ ЕФЕКТИВНИХ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА ТА РОЛЬ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ СТРУКТУР У СЕКТОРІ ВІДНОВЛЮВАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ

doi:10.26565/2524-2547-2025-72-09

Лариса Тєшева Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи, 4, Харків, 61022, Україна https://orcid.org/0000-0003-2007-9150
Ірина Штейміллер Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи, 4, Харків, 61022, Україна https://orcid.org/0009-0007-9488-8221

DOI: https://doi.org/10.26565/2524-2547-2025-72-09

Ключові слова: зелена енергія, теорія агентських відносин, державно-приватне партнерство, підприємництво, відновлювальна енергетика, інновації, стейкхолдери

Анотація

У статті показано, як державно-приватне партнерство (ДПП) у сфері відновлюваних джерел енергії надає можливість державному та приватному секторам об’єднати ресурси та розділити ризики з метою реалізації проектів комунального масштабу, які в іншому випадку були б неможливими. ДПП не використовується в Україні в повній мірі, хоча в інших країнах про нього є документальні свідчення. Актуальність цього дослідження визначається необхідністю розширення технологій відновлюваних джерел енергії як основи сталого економічного розвитку. У цій статті аналізується роль державно-приватних партнерств (ДПП) у розвитку відновлюваної енергетики та зосереджується увага на взаємодії державних і приватних зусиль для прискорення переходу до сталого енергопостачання. За допомогою методології наративного огляду показано, що вдосконалення механізмів державно-приватного партнерства (ДПП) може стимулювати розвиток підприємницьких структур у секторі відновлюваної енергетики шляхом об’єднання державних і приватних ресурсів для реалізації проектів, розподілу ризиків та прискорення їх реалізації. Основними результатами дослідження є визначення детермінованих особливостей розвитку проектів ДПП у сфері відновлюваних джерел енергії, систематизація основних моделей і механізмів реалізації ДПП у сфері відновлюваних джерел енергії. Дослідження також показує, як такі фактори, як прибутковість, зниження ризиків і вигідні політичні рамки, мотивують приватний сектор до участі. Низьковуглецеві, кліматично стійкі партнерства використовують більш інноваційні стратегії, залучають більше зацікавлених сторін, демонструють різні розподіли ризиків і більше зосереджуються на соціальній прийнятності, ніж більш традиційні моделі ДПП. На основі парадигми теорії агентства в статті представлено багатоетапну систему розподілу ризиків для ДПП, яку рекомендується застосовувати, зокрема, в Україні в умовах критичних пошкоджень інфраструктури, пов’язаних з війною.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографії авторів

Лариса Тєшева, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи, 4, Харків, 61022, Україна

Доктор економічних наук, професор

Ірина Штейміллер, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи, 4, Харків, 61022, Україна

Кандидат педагогічних наук

Посилання

Casady, C., Cepparulo, A., & Giuriato, L. (2024). Public-private partnerships for low-carbon, climate-resilient infrastructure: Insights from the literature. Journal of Cleaner Production, 470, 143338. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2024.143338

Mundonde, J., & Makoni, P. L. (2025). Bridging the green infrastructure gap: Determinants of renewable energy PPP financing in emerging and developing economies. Sustainability, 17(20), 9072. https://doi.org/10.3390/su17209072

Chen, C., Yu, Y., Osei-Kyei, R., Chan, A. P. C., & Xu, J. (2019). Developing a project sustainability index for sustainable development in transnational public–private partnership projects. Sustainable Development, 27(6), 1034–1048. https://doi.org/10.1002/sd.1954

De Carvalho, L. (2018). Rethinking the continuum between public and private actors in electricity policy in the context of the UK energy transition. Czech Sociological Review, 54(6), 881–906. https://doi.org/10.13060/00380288.2018.54.6.434

Smith, J., & High, M. M. (2017). Exploring the anthropology of energy: Ethnography, energy and ethics. Energy Research & Social Science, 30, 1–6. https://doi.org/10.1016/j.erss.2017.06.027

Thomas, S., Richter, M., Lestari, W., Prabawaningtyas, S., Anggoro, Y., & Kuntoadji, I. (2018). Transdisciplinary research methods in community energy development and governance in Indonesia: Insights for sustainability science. Energy Research and Social Science, 45(June), 184-194. https://doi.org/10.1016/j.erss.2018.06.021

Sanderink, L. (2020). Shattered frames in global energy governance: Exploring fragmented interpretations among renewable energy institutions. Energy Research & Social Science, 61, 101355. https://doi.org/10.1016/j.erss.2019.101355

Di Liddo, G., Rubino, A., & Somma, E. (2019). Determinants of PPP in infrastructure investments in MENA countries: a focus on energy. Journal of Industrial and Business Economics, 46(4), 523-580. https://doi.org/10.1007/s40812-019-00129-7

Fleta-Asin, J., & Munoz, F. (2021). Renewable energy public–private partnerships in developing countries: Determinants of private investment. Sustainable Development, 29(4), 653-670. https://doi.org/10.1002/sd.2165

Ugwu, M., Adewusi, A., & Nwokolo, N. (2024). The role of public private partnerships in building clean energy infrastructure in the United States and Nigeria. International Journal of Management & Entrepreneurship Research, 6(4). https://doi.org/10.51594/ijmer.v6i4.984

Chunling, L., Memon, J. A., Thanh, T. L., Ali, M., & Kirikkaleli, D. (2021). The impact of public-private partnership investment in energy and technological innovation on ecological footprint: The case of Pakistan. Sustainability, 13(18), 10085. https://doi.org/10.3390/su131810085

Adebayo, T. S. (2022). Renewable energy consumption and environmental sustainability in Canada: does political stability make a difference?. Environmental Science and Pollution Research, 29(40), 61307-61322. https://doi.org/10.1007/s11356-022-20008-4

Hossin, M. A., Alemzero, D., Abudu, H., Yin, S., Mu, L., & Panichakarn, B. (2024). Examining public private partnership investment in energy towards achieving sustainable development goal 7 for ASEAN region. Scientific Reports, 14, 16398. https://doi.org/10.1038/s41598-024-66800-9

Mammedov, A. (2025). Scientific and theoretical foundations of public-private partnership in the renewable energy sector. Scientific Innovations and Advanced Technologies, 2(42), 125-135. https://doi.org/10.52058/2786-5274-2025-2(42)-125-135

Kryshtal, H. (2025). Optimization of financing for renewable energy expansion projects in Ukraine. Management and Entrepreneurship: Trends of Development, 1(31), 17-26. https://doi.org/10.26661/2522-1566/2025-1/31-02

Vovk, V. (2024). Mechanisms of state stimulation of public-private partnership for the implementation of waste-free technologies for biofuel production in Ukraine. Sustainable Economic Development, 2(49), 346-353. https://doi.org/10.32782/2308-1988/2024-49-55

Sukhera, J. (2022). Narrative reviews: Flexible, rigorous, and practical. Journal of Graduate Medical Education, 14(4), 414-417. https://doi.org/10.4300/JGME-D-22-00480.1

Carbonara, N., & Pellegrino, R. (2020). The role of public private partnerships in fostering innovation. Construction Management and Economics, 38(2), 140-156. https://doi.org/10.1080/01446193.2019.1610184

Endo, K., Edelenbos, J., & Gianoli, A. (2022). Sustainable infrastructure: A systematic literature review on finance arrangements and governance modes. Public Works Management & Policy, 28(4), 443-475. https://doi.org/10.1177/1087724X221130284

Li, Z., & Wang, H. (2023). Exploring risk factors affecting sustainable outcomes of global public–private partnership (PPP) projects: A stakeholder perspective. Buildings, 13(9), 2140. https://doi.org/10.3390/buildings13092140

Odhiambo, K., Rambo, Ch., & Okelo, S. (2020). Market risk factors and performance of public private partnership renewable energy projects. International Journal of Research in Business and Social Science, 9(4), 366-376. https://doi.org/10.20525/ijrbs.v9i4.767

Othman, K., & Khallaf, R. (2022). A review of public-private partnerships for renewable energy projects in developing countries. Proceedings of International Structural Engineering and Construction, 9(1). https://doi.org/10.14455/ISEC.2022.9(1).ENR-01

La Cruz, G., Rabetino, R., & Kantola, R. (2022). Unveiling the shades of partnerships for the energy transition and sustainable development: Connecting public–private partnerships and emerging hybrid schemes. Sustainable Development, 30(5), 1370-1386. https://doi.org/10.1002/sd.2288

Owojori, O., & Erasmus, L. (2025). Public–private partnerships as catalysts for green infrastructure: a three-pronged analysis of economic, environmental, and institutional factors. Frontiers in Sustainable Cities, 7. https://doi.org/10.3389/frsc.2025.1591278

Fabre, A., & Straub, S. (2023). The impact of public-private partnerships (PPPs) in infrastructure, Health and Education. Journal of Economic Literature, 61 (2), 655–715. https://doi.org/10.1257/jel.20211607

Olando, S., Mwenda, M., Kikwatha, R., & Rambo, Ch. (2024). Effect of public private partnership financing structure on completion of geothermal energy development projects in Kenya. International Journal of Professional Business Review, 9(11), 1-21. https://doi.org/10.26668/businessreview/2024.v9i11.5048

Tipu, W., & Yousaf, T. (2022). Agency theory in public-private partnership projects. Administrative and Management Sciences Journal, 1(1), 71-78. https://doi.org/10.59365/amsj.1(1).2022.29

Clark, R., & Hakim, S. (2019). Public private partnerships: Construction, protection, and rehabilitation of critical infrastructure. Springer.

Liu, J., Love, P. E., Smith, J., Regan, M., & Davis, P. R. (2015). Life cycle critical success factors for public-private partnership infrastructure projects. Journal of Management in Engineering, 31(5), 04014073. https://doi.org/10.1061/(ASCE)ME.1943-5479.0000307

Smith, E., Umans, T., & Thomasson, A. (2018). Stages of PPP and principal–Agent conflicts: The Swedish water and sewerage sector. Public Performance & Management Review, 41(1), 100-129. https://doi.org/10.1080/15309576.2017.1368399

Cheng, L., & Cheung, A. W. (2021). Is there a dark side of managerial ability? Evidence from the use of derivatives and firm risk in China. Journal of Contemporary Accounting & Economics, 17(2), 100258. https://doi.org/10.1016/j.jcae.2021.100258

Shrestha, A., Tamošaitienė, J., Martek, I., Hosseini, M. R., & Edwards, D. J. (2019). A principal-agent theory perspective on PPP risk allocation. Sustainability, 11(22), 6455. https://doi.org/10.3390/su11226455

Lai, K., Heydari, M., & Xiaohu, Zh. (2020). Risk management in public-private partnerships. Routledge.

Ameyaw, E. E., & Chan, A. P. (2016). A fuzzy approach for the allocation of risks in public–private partnership water-infrastructure projects in developing countries. Journal of Infrastructure Systems, 22(3), 04016016. https://doi.org/10.1061/(ASCE)IS.1943-555X.0000297

Yu, Y., Chan, A. P., Chen, C., & Darko, A. (2018). Critical risk factors of transnational public–private partnership projects: Literature review. Journal of Infrastructure Systems, 24(1), 04017042. https://doi.org/10.1061/(ASCE)IS.1943-555X.0000405

Fouad, M., Matsumoto, Ch., Monteiro, R., Rial, I., & Sakrak, O. (2021). Mastering the Risky Business of Public-Private Partnerships in Infrastructure. International Monetary Fund.

Mazher, K. M., Chan, A. P. C., Choudhry, R. M., Zahoor, H., Edwards, D. J., Ghaithan, A. M., Mohammed, A., & Aziz, M. (2022). Identifying measures of effective risk management for public–private partnership infrastructure projects in developing countries. Sustainability, 14(21), 14149. https://doi.org/10.3390/su142114149