АНОМАЛІЯ У СФЕРІ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ
Анотація
У статті здійснена спроба поглиблення пізнання контрольної функції фінансів та пов’язане з цим розширення уявлення про сферу державного фінансового контролю. Маючи у підґрунті твердження, що втілення контрольної функції фінансів, завдяки створенню умов унеможливлення зловживань з публічними грошовими ресурсами, вочевидь є процесом запрограмованим на отримання позитивного результату, дослідження було розпочато з встановлення процесу розкриття контрольного функціоналу фінансів. За візуалізацією якого було побудовано доказові маркери норми. Нормою було визначено розбудову практики державного фінансового контролю як похідною від контрольної функції фінансів. Завдяки чому, з’явилась можливість провести перевірку сфери державного фінансового контролю на відповідність контрольній функції фінансів. За всіма рівнями практик: національному, регіональному та наднаціональному.
У якості інструментарію було обрано навички з комплаєнс аудиту. Тобто, для перевірки сфери контролю застосовано розроблений нею продукт: ISSAI-400 та ISSAI-4000.
Стикаючись чи покладаючись у суспільному житті на сферу державного фінансового контролю, потрібно бути впевненим стосовно того, чи за нормою розбудовані різновиди існуючих практик в ній. У разі, відсутності такої впевненості, доцільно додатково переконатися стосовно того, де саме практика контролю створена за нормою, а де ні. Чому це нас турбує? Тому, що реалізація контрольної функції фінансів є позитивним процесом, відповідно, якщо це не пов’язано з цією функцією то нам і не відомо: а) позитивні чи негативні наміри/сенс у підґрунті такої практики державного фінансового контролю; b) чиї бюджети стають предметом контролю; с) хто є бенефіціаром результатів контролю.
У ході дослідження, нами було знайдено аномалію у сфері державного фінансового контролю. спостерігаємо. На наднаціональному рівні практики ми зіткнулися з практикою контролю розбудованою без контрольної функції фінансів. Тобто, існує суб’єкт контролю який не має безпосереднього відношення до здійснення контрольних дій з фінансами (за вирахуванням контролю за фінансами які належать цьому суб’єкту), але який має безпосереднє відношення до організації контрольних дій з фінансами - мова йдеться про INTOSAI. Встановлення аномальності у сфері контролю, не зважаючи на досягнення мети, потребувало продовження дослідження, задля отримання додаткового результату.
Такі неочікувані та аномальні знахідки практики фінансового контролю, поставили перед дослідженням нові питання, без відповіді на які дослідження буде неповним, зокрема: На що нам вказує факт існування INTOSAI?; Чим обумовлена поява INTOSAI?; Як INTOSAI з’явилося?; Чи є це становище все ще пов’язаним з контрольною функцією фінансів, і якщо - так, то чиїх фінансів?; Чи можна вважати INTOSAI елементом інституційної інфраструктури публічних фінансів? Чи має INTOSAI бюджети у предметі контролю? Позитивні чи негативні наміри/сенс покладено у підґрунтя мети утворення INTOSAI?.
Під час, додаткове дослідження спричиненого пошуком відповідей на питання пов’язані з вказаною аномалією, дозволило нам спостерігати певні трансформації як INTOSAI, зокрема так і сфери державного фінансового контролю, в цілому, а саме: - інституція, визнаючи себе парасольковою організацією («umbrella organization»), трансформується від «форуму для державного аудиту» до «бюрократії»; - трансформація концепції «прозорості та підзвітності», згідно з INTOSAI-P20, в концепцію «контролер за контролером». Та навіть більш того, бенефіціарами концепції «прозорості та підзвітності», завдяки інформаційним технологіям (AI, OSINT тощо) можуть бути інші суб’єкти, що ніяк не належні до сфери державного фінансового контролю та громадськості окремого суб’єкта міжнародного права. Майже будь хто, з будь якою метою.
Завершуючи анотацію дослідження, відзначимо, що представлене дослідження вказує на можливість негативного сценарію у подальшому розвитку сфери державного фінансового контролю.
Завантаження
Посилання
Chugunov, I. (2024). Financial and Budgetary Policy as a Component of the Resilience of State Finances and Socio-Economic Development of the Country. Demography and Social Economy, 4(58), 113-127 doi: https://doi.org/10.15407/dse2024.04.113 (in Ukrainian)
Cordery, C. J., & Hay, D. C. (2020). Public Sector Audit (1st ed.). Routledge. doi: https://doi.org/10.4324/9780429201639
Gendron, Y., Cooper, D., & Townley, B. (2001). In the Name of Accountability - State Auditing, Independence and New Public Management. Accounting, Auditing & Accountability Journal, 14, 278-310. doi: https://doi.org/10.1108/EUM0000000005518
Gherai, D. S., Rus, L., Scorțe, C. M., & Matica, D. E. (2024). Can Supreme Audit Institutions in the European Union Impact How Governments Respond to the Sustainable Development Goals?. In: Fotea, S.L., Văduva, S.A., Fotea, I.Ş. (Eds). Reimagining Capitalism in a Post-Globalization World. GSMAC 2023. Springer Proceedings in Business and Economics. Springer, Cham. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-031-59858-6_23
Gørrissen, E. (2020). The role of the INTOSAI Development Initiative (IDI) in strengthening the capacity and performance of supreme audit institutions in developing countries. Journal of Public Budgeting, Accounting & Financial Management, 32(4), 729-733. doi: https://doi.org/10.1108/JPBAFM-08-2020-0146
Dobrowolski, Z., Barrena Martinez, J., & Sługocki, W. (2025). Towards Public Value: the Impact of Supreme Audit Institutions on Financial Ombudspersons in Poland and Spain. Public Organiz Rev, 25, 681–694. doi: https://doi.org/10.1007/s11115-025-00823-2
Zbuchea A., Petropoulos, S., & Partyka, B. (2018). Nonprofit Organizations and the Sharing Economy: An Exploratory Study of the Umbrella Organizations, Knowledge Management and Organizational Learning (pp. 95-114), in: Elena-Mădălina Vătămănescu & Florina Magdalena Pînzaru (ed.). Springer. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-319-66890-1_6
Morin, D., & Hazgui, M. (2016). We are much more than watchdogs:: The dual identity of auditors at the UK National Audit Office. Journal of Accounting & Organizational Change, 12, 568-589. doi: https://doi.org/10.1108/JAOC-08-2015-0063
North, D. C. (1991). Institutions. The Journal of Economic Perspectives, 5(1), 97–112. doi: https://doi.org/10.1257/jep.5.1.97
North, D. (2005). Understanding the Process of Economic Change. Princeton: Princeton University Press. doi: https://doi.org/10.1515/9781400829484
North, D. C. (1990). Institutions, Institutional Change and Economic Performance. Cambridge: Cambridge University Press. doi: https://doi.org/10.1017/CBO9780511808678
Ostrom, E. (1986). An Agenda for the Study of Institutions. Public Choice, 48, 3-25. doi: http://dx.doi.org/10.1007/BF00239556
Ostrom, E. (2005). Understanding Institutional Diversity. Princeton University Press. doi: https://doi.org/10.2307/j.ctt7s7wm
Rudnyckyj, D. (2025). Finance. Open Encyclopedia of Anthropology. doi: https://doi.org/10.29164/25finance
Palley, Th. I. (2013). Financialization. The Economics of Finance Capital Domination. Palgrave Macmillan London. doi: https://doi.org/10.1057/9781137265821
Oparin, V. M. (2002). Finance (General Theory). Кyiv: KNEU. (in Ukrainian).
Sułkowski, L., & Dobrowolski, Z. (2021). The role of supreme audit institutions in energy accountability in EU countries. Energy Policy, 156, 112413. doi: https://doi.org/10.1016/j.enpol.2021.112413
Hanegraaff, M., & van der Ploeg, J. (2020). Bringing the middleman back in: EU umbrella organizations and interest group access in the European Union. Comp Eur Polit, 18, 963–981. doi: https://doi.org/10.1057/s41295-020-00220-7
Khmelkov, A. (2017). State financial control: Textbook. Kharkiv: V. N. Karazin KhNU. (in Ukrainian)
Khmelkov, A. (2021). Financial institutions and financial control. Economic theory, 2, 47-64. doi: https://doi.org/10.15407/etet2021.02.047 (in Ukrainian)
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
