ФІНАНСОВІ СТРАТЕГІЇ ТА ІНСТРУМЕНТИ ДЛЯ СТИМУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ ТА ВІДНОВЛЕННЯ В УМОВАХ ПІСЛЯВОЄННОЇ РЕКОНСТРУКЦІЇ: ДОСВІД ІНШИХ КРАЇН ЯК ПРИКЛАД ДЛЯ УКРАЇНИ

Анотація

У статті досліджено питання фінансового забезпечення економічного зростання та відновлення в умовах післявоєнної реконструкції. Визначено, що сучасні виклики, пов’язані з масштабними руйнуваннями, структурною трансформацією та глобальною нестабільністю, потребують комплексного підходу до формування фінансової політики. Проведений аналіз зарубіжного досвіду Німеччини, Великої Британії, Японії, Боснії і Герцеговини засвідчив ключову роль держави у стимулюванні зростання через бюджетні інтервенції, податкові стимули, механізми фінансування малого і середнього бізнесу, розвиток інфраструктури та інституційної спроможності. Окрему увагу приділено страховому сектору, який в умовах післявоєнної реконфігурації економіки повинен не лише відновити власну стабільність, а й активно включитися в процеси ризик-менеджменту та фінансового посередництва. Дослідження показує, що країни, які досягли сталого економічного відновлення, реалізували поєднання бюджетної політики з інструментами ринку капіталу, державних гарантій, цифрових сервісів та міжнародної допомоги. Для України запропоновано стратегічні напрямки реформування фінансової системи, серед яких пріоритетне місце відводиться інституційному оновленню, створенню умов для довгострокових інвестицій, адаптації податкової політики та розширенню фінансового інструментарію з акцентом на інклюзивність та прозорість. Обґрунтовано, що інтегрований підхід, заснований на синергії державного сектору, міжнародної допомоги та приватного бізнесу, здатен забезпечити не лише відновлення, а й стійке економічне зростання. Значення фінансової стабільності набуває додаткового сенсу в умовах гібридної агресії та обмеженого ресурсного потенціалу. Запропоновані механізми враховують необхідність гнучкого реагування на ризики, підвищення довіри до фінансових інституцій і подолання регіональних диспропорцій. Сформовані у статті висновки ґрунтуються на міждисциплінарному підході, що поєднує макроекономічний аналіз, практики державного управління та міжнародну фінансову кооперацію.