ІНСТИТУЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КЛІМАТИЧНОГО ФІНАНСУВАННЯ: МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ДОСЛІДЖЕННЯ

doi:10.26565/2524-2547-2025-69-23

Олена Щербакова Національний банк України, вул. Інститутська, 9, Київ, 01601, Україна https://orcid.org/0009-0001-4044-4672

DOI: https://doi.org/10.26565/2524-2547-2025-69-23

Ключові слова: кліматичні фінанси, кліматичне фінансування, інституційне забезпечення, методологія, методологічні підходи до дослідження кліматичного фінансування

Анотація

В Україні сьогодні бракує як самих проектів, так і відсутній комплексний механізм державної, насамперед, фінансової підтримки проектів, що мають протидіяти змінам клімату, пом’якшенню їхніх негативних наслідків та адаптації до таких змін, а ринкові механізми в цій сфері перебувають на початковій стадії становлення. Існують численні інституційні проблеми стримування таких проектів. Актуальність теми полягає в тому, що з огляду на недосконалість інституційного забезпечення кліматичного фінансування загалом та його складників необхідно визначити, на що і яким чином слід звертати увагу в дослідженні цього питання.

Метою роботи є визначення методологічних підходів до дослідження інституційного забезпечення кліматичного фінансування. З огляду на це визначені і реалізовані такі завдання дослідження: уточнити сутність і різновиди кліматичного фінансування; визначити чинники і принципи кліматичного фінансування; з’ясувати місце і роль інституційного забезпечення в кліматичному фінансуванні; уточнити методологічні підходи до дослідження інституційного забезпечення кліматичного фінансування; обґрунтувати методологію формування інституційного забезпечення кліматичного фінансування; визначити методологічні засади оцінки ефективності інституційного забезпечення кліматичного фінансування. Об’єктом дослідження є світовий ринок кліматичного фінансування. Застосовано системний підхід, монографічний та історичний методи, методи компаративного й експертного аналізу. Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади та науково-методичні підходи функціонування кліматичних фінансів.

Визначена значущість і наведено методологічні підходи до дослідження інституційного забезпечення кліматичного фінансування, визначені їхні складові, методичний арсенал для вирішення зазначених проблем. Результати дослідження можуть бути використані для формування інституційного забезпечення кліматичного фінансування.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографія автора

Олена Щербакова, Національний банк України, вул. Інститутська, 9, Київ, 01601, Україна

кандидат економічних наук, член Ради Національного банку України

Посилання

Barrett, S. (2022). 20 years of adaptation finance: Taking stock of origins, destinations, and determinants of allocation. In Handbook of international climate finance (pp. 187–212). Cheltenham: Edward Elgar. doi: https://doi.org/10.4337/9781784715656.00015

Bhandary, R. R., Gallagher, K. S., & Zhang, F. (2021). Climate finance policy in practice: A review of the evidence. Climate Policy, 21(4), 529–545. doi: https://doi.org/10.1080/14693062.2020.1871313

Chapagain, D., et al. (2020). Climate change adaptation costs in developing countries: Insights from existing estimates. Climate and Development, 12(10), 934–942. doi: https://doi.org/10.1080/17565529.2020.1711698

Delina, L. (2017). Multilateral development banking in a fragmented climate system: Shifting priorities in energy finance at the Asian Development Bank. International Environmental Agreements: Politics, Law and Economics. doi: https://doi.org/10.1007/s10784–016–9344–7

Doshi, D., & Garschagen, M. (2020). Understanding adaptation finance allocation: Which factors enable or constrain vulnerable countries to access funding? Sustainability. doi: https://doi.org/10.3390/su12104308

Glemarec, Y. (2011). Stimulating Climate Finance: A Guide to Strategic and Financial Solutions for Supporting Environmentally Sound, Low-Carbon, and Climate-Resilient Development. UNDP, New York. Retrieved from https://www.undp.org/sites/g/files/zskgke326/files/publications/UNDP-Catalysing_Dec2011.pdf

Iizumi, T., Shen, Z., Furuya, J., Koizumi, T., Furuhashi, G., Kim, W., & Nishimori, M. (2020). Climate change adaptation cost and residual damage to global crop production. Climate Research, 80(3), 203–218. doi: https://doi.org/10.3354/cr01605

Lamperti, F., Bosetti, V., Roventini, A., Tavoni, M., & Treibich, T. (2021). Three green financial policies to address climate risks. LEM Working Paper Series, 2021/05. Scuola Superiore Sant'Anna, Laboratory of Economics and Management (LEM), Pisa. Retrieved from https://www.econstor.eu/bitstream/10419/243501/1/2021-05.pdf

Nachmany, M., et al. (2014). The GLOBE Climate Legislation Study: A Review of Climate Change Legislation in 66 Countries (4th ed.). London: GLOBE International and the Grantham Research Institute. Retrieved from https://www.lse.ac.uk/granthaminstitute/wp-content/uploads/2014/03/Globe2014.pdf

Newman, R., & Noy, I. (2023). The global costs of extreme weather that are attributable to climate change. Nature Communications, 14(1), 6103. doi: https://doi.org/10.1038/s41467-023-41888-1

Osborn, D., Cutter, A., & Ullah, F. (2015). Universal Sustainable Development Goals: Understanding for Developed Countries. Stakeholders Forum. Retrieved from https://sustainabledevelopment.un.org/content/documents/1684SF_SDG_Universality_Report_May_2015.pdf

Pinko, N., & Pastor, A. O. (2023). Emissions Accounting in Managed Coal Phaseout Finance: Consultation Brief. Climate Policy Initiative. Retrieved from https://www.climatepolicyinitiative.org/wp-content/uploads/2023/03/Emissions-Accounting-in-Managed-Coal-Phaseout-Finance.pdf

Stadelmann, M., Persson, Å., Ratajczak-Juszko, I., & Michaelowa, A. (2014). Equity and cost-effectiveness of multilateral adaptation finance: Are they friends or foes? International Environmental Agreements. doi: https://doi.org/10.1007/s10784-013-9206-5

Tara, K., Saumya, S., & Kumar, R. (2015). Green banking for environmental management: A paradigm shift. Current World Environment, 10. Retrieved from http://www.cwejournal.org/vol10no3/green-banking-for-environmental-management-a-paradigm-shift/

Venner, K., Lamarca, M., & Olazabal, M. (2024). The multi-scalar inequities of climate adaptation finance: A critical review. Current Climate Change Reports. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/380816675_The_Multi-Scalar_Inequities_of_Climate_Adaptation_Finance_A_Critical_Review

Zhang, X., & Li, J. (2021). Credit and market risks measurement in carbon financing for Chinese banks. Energy Economics, 76, 549–557. doi: https://doi.org/10.1016/j.eneco.2018.10.036

Bondarevska, K. V. (2020). Institutional support for social security in the labor market: foreign experience and domestic realities. The Problems of Economy, 2(44), 382–388. doi: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2020-2-382-388 (in Ukrainian)

Krasnova, I. V., Prymostka, L. O., & Shevaldina, V. H. (2021). Financial innovations in managing climate risks. German International Journal of Modern Science, 11, 22–26. Retrieved from https://ir.kneu.edu.ua:443/handle/2010/36430 (in Ukrainian)

Maksymova, I. (2024). The global economy in the context of climate change. Scientific Bulletin of the International Association of Scientists, 3(3). doi: https://doi.org/10.56197/2786-5827/2024-3-3-1 (in Ukrainian)

Tykhomirova, Y. (2023). Climate disinformation: interpretation and related concepts. International Relations: Social Communications and Regional Studies, 3, 244–260. Retrieved from https://relint.vnu.edu.ua/index.php/relint/article/view/347/323 (in Ukrainian)