ІНСТИТУЦІЙНІ БАР’ЄРИ ДЛЯ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ В СЕКТОРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я: НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ ТА ЇХНІЙ ВПЛИВ

Анотація

Сектор охорони здоров’я є критично важливим для соціально-економічної стабільності країни, оскільки здоров’я населення безпосередньо впливає не лише на загальну якість життя, але й на продуктивність праці та національне економічне зростання. Добре функціонуюча система охорони здоров’я забезпечує здоров’я населення, що призводить до підвищення ефективності робочої сили та зростання економічного виробництва. Однак, незважаючи на свою важливість, процес працевлаштування в системі охорони здоров’я Грузії стикається з численними інституційними бар’єрами, які обмежують здатність сектору залучати, інтегрувати та утримувати кваліфікованих фахівців. Ці бар’єри не лише обмежують можливості працевлаштування для новоспечених медичних працівників, але й негативно впливають на доступність та якість медичних послуг по всій країні.

У цьому дослідженні всебічно проаналізовано ключові інституційні перешкоди на ринку праці у сфері охорони здоров’я Грузії. Воно визначає основні проблеми, серед яких низька заробітна плата, що демотивує медичних працівників, значна невідповідність між освітою та працевлаштуванням через відсутність структурованої профорієнтації, недостатня діджиталізація в секторі, що перешкоджає ефективності, гостра нестача середнього медичного персоналу, що впливає на якість послуг, а також відсутність довгострокового стратегічного бачення щодо планування робочої сили та модернізації системи охорони здоров’я. У сукупності ці фактори призводять до неефективності ринку праці, високої плинності кадрів і незбалансованого розподілу медичних працівників, особливо між містом і селом, що поглиблює регіональні диспропорції в наданні медичних послуг.

Методологія дослідження ґрунтується на змішаному підході, що включає як кількісні, так і якісні методи дослідження для забезпечення ґрунтовної оцінки проблеми. Кількісне дослідження проводилося за допомогою структурованих опитувань. Ці опитування оцінювали ключові проблеми, пов’язані з працевлаштуванням, регуляторні бар’єри та очікування робочої сили. Якісне дослідження проводилося шляхом глибинних інтерв’ю з фахівцями галузі, щоб отримати глибше розуміння системної неефективності та потенційних політичних втручань.

На основі отриманих результатів у цьому дослідженні пропонується кілька політичних рекомендацій, спрямованих на покращення умов зайнятості в секторі охорони здоров’я. Серед них - перегляд системи оплати праці та впровадження фінансових стимулів для підвищення рівня утримання кадрів, розробка програм кар’єрного наставництва для кращого узгодження медичної освіти з потребами ринку праці, прискорення цифрової трансформації медичних послуг для підвищення ефективності, активна популяризація професії медичних сестер через навчальні програми та кращі структури оплати праці, а також розробка довгострокової стратегії зайнятості, яка б інтегрувала технологічний прогрес та систематичне планування трудових ресурсів.

Усунення цих інституційних бар’єрів має вирішальне значення для модернізації системи охорони здоров’я Грузії, забезпечення довгострокової стійкості сектору та підвищення загальної якості медичних послуг. Реалізація запропонованих реформ не лише підвищить задоволеність роботою та можливості професійного зростання для медичних працівників, але й сприятиме покращенню результатів громадського здоров’я та створенню більш стійкої інфраструктури охорони здоров’я.