ЕКОНОМІЧНИЙ ДОБРОБУТ І СОЦІАЛЬНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ В ПОВОЄННІ РОКИ

Анотація

В складний час країни держава намагається виконувати соціально-економічні зо­бов’язання перед суспільством. Суттєве навантаження по реалізації виконання бюджетної по­літики бере на себе економіко-фінансовий сектор бізнесу в співпраці з органами влади. Вико­нання першочергових цілей сталого розвитку, де передбачається підвищення рівня життя на­селення та подолання бідності, також проявляється в економічному навантаженні та мо­рально-етичних нормах кожної людини.  Аналіз економічного добробуту та соціального благо­получчя в єдиній концепції соціального капіталу, висвітлює основні напрями роботи держави, яка проявляються не тільки в соціальній допомозі та адресній підтримці, але і бажання кож­ного українця до самореалізації та ініціативи. Ланцюг взаємодії «держава-бізнес-суспільство», заснований на повазі і довірі, є основним драйвером розвитку, інноваційного прогресу у від­новлені країни післявоєнного часу. Українське суспільство потребує уваги і допомоги в склад­ний для країни час: підвищення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати, регу­лювання цінової політики та продовольчої безпеки, зменшення безробіття та рівня міграції, посилення  напрямів реформування освіти та медицини, тощо. В статті висвітлюється розу­міння та поділ соціально-економічного розвитку в двох напрямках, яке базується на еконо­мічному добробуті (об’єктивний економічний добробут, суб’єктивний економічний добробут та надуманий економічний добробут) та соціальному благополуччі (соціальне благополуччя сус­пільства та соціальне благополуччя особистості), запропоновано визначення та аналіз кваліфі­каційних ознак цих понять. Об’єктивний економічний добробут є основною складовою еконо­мічного добробуту, який відповідає за рівень наявності першочергових товарів та послуг для населення і допомога держави в цьому напрямку вкрай необхідна. Оцінено результативність державних інституцій щодо прогнозів та конкретної допомоги і  напрацювань малозабезпече­них верств населення. Статистично-порівняльний аналіз динаміки споживчих цін під час війни дає надію на стабілізацію цінової політики та продовольчої безпеки. Продовольчий ринок  є жорстким прожектом реального шляху соціально-економічного розвитку держави, що на ос­нові купівельної спроможності відображає можливості населення, рівень задоволення необхід­них потреб.